Львів — найбільше місто Західної України, що протягом багатовікової історії було, і є нині, науковим, культурним та національним центром регіону.
В найдавніші часи — столиця Галицько-Волинської держави, згодом — адміністративний центр Руського воєводства, автономного Королівства Галіції і Лодомерії. 1918 року — столиця ЗУНР. Після захоплення Галичини Польщею Львів став центром однойменного воєводства. З початком Другої світової війни був окупований Червоною армією, а 1941 року — вермахтом. 1939 року включений до Радянського Союзу. Від 1991 року — адміністративний центр Львівської області Незалежної України.
Объяснение:
Кооперативним називають суспільний і господарський рух, спрямований на створення й розвиток різних форм (артілей, громад, товариств тощо) і видів (кредитних, споживчих, с.-г.) кооперативів. Початок такого руху на українських землях припадає на 1860-ті рр. Саме тоді почали діяти перші споживчі та ощадно-позичкові товариства (див. Кредитна кооперація в Україні). Наприкінці 1890-х рр. створювалися хліборобські артілі та с.-г. громади. Тривалий час кооперація на українських землях розвивалася без власних централізованих об'єднань – спілок. Це було пов'язано як із певними заборонами царського уряду, так і з нерозвиненістю кооперативної мережі та браком коштів. Питання про заснування українських кооперативних спілок уперше порушила делегація українських кооператорів на 1-му з'їзді представників кредитної кооперації в Москві (1898).
Каменный век — археологический термин, обозначающий обширный период человеческого развития, предшествующего эпохе металлов.
I веке до н. э. Тит Лукреций Кар предположил, что эпохе металлов предшествовало время, когда основным оружием и орудием человека были камни. Идея о выделении предложена французским антикваром Никола Мауделем в 1734 году. Предложение научно обосновано датским археологом Томсеном в 1836 году, который выделил в периоде развития человечества три культурно-исторические эпохи: каменный, бронзовый и железный века. В 1860-х годах английский учёный Джон Либбок разделил каменный век на две эпохи — палеолит и неолит. В конце 1860-х французский археолог Г. Мортилье разработал более дробную периодизацию (шелльская, мустьерская, солютрейская, ориньякская, мадленская, робенгаузенская).
Однако в различных регионах земного шара человечество развивалось неравномерно. Каменные орудия в некоторых культурах широко использовались даже в эпоху металлов. Поэтому лучше использовать термин «каменные века», чем «каменный век» для обозначения данного периода. Временной период начала и завершения каменного века также является спорным.
Каменные орудия изготавливались из различных видов камня. Так, кремень и известняковые сланцы использовались в качестве режущих инструментов и оружия, а из базальта и песчаника изготовлялись рабочие инструменты, например, камни для ручных мельниц. Также получили широкое использование древесина, кости, скорлупа, олений рог.
В данном периоде широкое использование технологий впервые значительно повлияло на человеческую эволюцию. Ареал человека расширился от саванн Восточной Африки до всех уголков остального мира. В конце каменного века произошло одомашнивание некоторых диких животных и началась выплавка медной руды для производства металла. Каменный век относится к доисторическому периоду человеческого развития, так как в это время человечество ещё не научилось писать (что характеризует традиционное начало исторического летосчисления).