в результаті процесу розумової диференціації світська культура почала відокремлюватися від церковної культури. І хоча ця «світська культура» не була ні поза релігійною, ні антирелігійною, сам факт її виникнення свідчив про внутрішню суперечливість середньовічного світоспоглядання .
Гуманізм
Носіями нового світогляду стали люди різного соціального стану, насамперед містяни, які вивчали філософію, а також поети й художники. Об'єктом їхнього вивчення стала людина і все людське. Звідси й назва цих діячів — гуманісти.
Античність позначилася на формуванні провідної ідейної течії доби Відродження — ренесансного гуманізму. Його журливість (печаль) можна визначити як прояв пристрасного інтересу до земного життя.
Між гуманізмом і неоплатонізмом Ренесансу існувала не тільки єдність, а й тотожність
Положения Государственной уставной грамоты предусматривали территориально-административную реформу в стране: вся территория империи разделялась на наместничества (каждое из нескольких губерний). Провозглашались разделение административной и судебных властей, независимость судей, равенство подданных перед законом, неприкосновенность личности и собственности, свобода печати и вероисповедания. Проект конституции не был опубликован, но был известен широкому кругу лиц. С ее идеями связана преобразовательная деятельность А. Д. Балмашова на посту генерал-губернатора центральных губерний. Ряд положений Государственной уставной грамоты нашел свое отражение в Конституции Н. М. Муравьева. Впервые Государственная уставная грамота была опубликована польскими повстанцами в 1831. Позднее, в 1837 ее опубликовал английский публицист Р. Уркварт, а в 1861 — Вольная русская типография А. И. Герцена в Лондоне.
Точно неуверена насчет избирательного права, но все остальные положения точно прогрессивны.