После окончания Второй Мировой войны резко активизировались национально-освободительные движения в странах Азии, Африки и Латинской Америки. Уже в конце 40 годов начали появляться новые независимые гос-ва в Азии, освободившиеся от британского колониального господства - Индия, Пакистан, Бирма, Бангладеш. Терпела поражение политика колониальной Франции в Индокитае в 1954 году, где независимость обрели Вьетнам, Камбоджа, Лаос. Ближний Восток также стал освобождаться от империализма - стали свободными Египет (1952), Марокко и Тунис (1956), позже Ирак (1958) и Алжир (1962). Также в Африке началась борьба против колониализма, в результате которой в 1960м году появилось 19 новых государств, а к концу 60х свободу обрели еще порядка 20 стран. Практически полностью обвалилась французская колониальная система. Борьба за независимость велась и странами Латинской и Центральной Америки. Интересно также, что свой интерес в поддержке всех национально-освободительных движений в разных частях света начал проявлять Советский Союз, предложивший большинству из них материальную и технологическую а также лоббировавший в этих странах возникновение социалистических и демократических режимов. В освободившиеся от европейского колониализма странах посылались военные и экономические советники из СССР..
Центральну групу міфів, принаймні, у народів з розвинутими міфологічними системами, складають міфи про походження світу, всесвіту (космогонічні міфи) і людини(антропогонические міфи). У народів порівняно культурних, на відміну від культурно відсталих народів, проявляються розвинені космогонічні і антропогонічекіе міфи. Зазвичай в космогонічні міфи вплітаються теогоніческіе сюжети - міфи про походження богів і антопогоніческіе міфи - про походження людей. У числі широко поширених міфологічних мотивів - міфи про чудесне народження, про походження смерті; порівняно пізно виникли міфологічні уявлення про загробний світ, про долю.Особливе і дуже важливе місце займають міфи про походження і введення тих чи інших культурних благ: добуванні вогню, винаході ремесел, землеробства, а також встановлення серед людей певних соціальних інститутів, шлюбних правил, звичаїв і обрядів.У міфології розвинених аграрних народів істотне місце займають календарні міфи, символічновідтворюють природні цикли. Аграрний міф про вмираючого і воскресающем бога дуже добре відомий в міфології Давнього Сходу, хоча сама рання форма цього міфу зародилася ще на грунті первісного мисливського господарства (міф про вмираючого і воскресающем звірі). Так народилися міфи про Осіріса (Стародавній Єгипет), Адонісі (Фінікія) і ін
