1.Он совершил этот переход, чтобы разгромить армию римлян.
2. После начала сражения, карфагенский центр прогнулся под ударом численно превосходящих войск римлян. За это время галльская конница на левом фланге разбила римскую конницу и, проскакав по тылам римского построения, пришла на нумидийской коннице, связавшей боем конницу римских союзников. В результате конница римских союзников обратилась в бегство. В то время как центральная часть войск Ганнибала отступала, римляне бессознательно втянули себя в большую дугу. Стоящие на флангах ливийцы ударили во фланг втянувшейся вглубь построения карфагенян пехотной массе римлян — после чего, карфагенская пехота и конница окружили главные силы римской пехоты. Окружённая и подвергшаяся нападению со всех сторон без средств римская армия была впоследствии разгромлена по частям.
3. Потому что Рим до этого не знал ни одного поражения.И Рим не мог поверить в проигрыш. Римляне хотели доказать, что они сильнее и не потерпят поражение.
4. Нужно учитываться, что Сципион был первым римским полководцем, который столкнулся с Ганнибалом. И это было в рамках Второй Пунической войны. Римский полководец Сципион разработал следующие мероприятия своей стратегии: - перерезал пути, по которым солдаты Ганнибала получали провизию и оружие, когда они переходили через Альпы. Хотя по некоторым данным армия Ганнибала пострадала больше от бури, которая встретилась им на пути. - специально отвлекал Ганнибала и его военачальников для того, чтобы напасть на Карфаген. - специально изматывал войско, чтобы потом напасть. Все эти действия позволили только отменить поход Ганнибала на Рим. Но Вторая Пуническая война была проиграна римлянами. Сципион потом отпустит свое войско Ганнибалу.
если несложно ставь
{ответ}
Объяснение:
Єретичні ідеї зустрічали запекла відсіч із боку католицької церкви.
Церковні собори віддавали анафемі єресіархів і їх послідовників.
Для придушення масових єретичних рухів церква організовувала хрестові походи (Альбигойские війни, походи проти апостоликов, п'ять хрестових походів проти гуситів) .
Наприкінці XII в. з'явилася інквізиція (лат. inquisitio — розслідування) для суду й розправи над єретиками.
Спершу інквізиція була в підпорядкуванні єпископів.
В XIII в. вона перетворилася в самостійну установу під верховною владою тата.
Була створена система судового розслідування із застосуванням витончених катувань, заплутаних софістичних хитрувань і залякувань, за до яких у жертв виривали визнання провини. Широко застосовувалися шпигунство й доноси, які заохочувались передачею донощикам частини майна засуджених.
Для покарання засуджені передавалися в руки світських влади, тому що церква лицемірно відмовлялася від «пролиття крові».
Звичайно засуджених єретиків спалювали на багаттях.
При цьому нерідко влаштовувалися врочисті церемонії проголошення вироку інквізиції над групою єретиків — автодафе (исп. «акт віри») . Раскаявшиеся грішники зазнали довічному ув'язненню.
Під нагляд інквізиції попадали вчені, запідозрені у вільнодумстві й незгоді із установленими католицькою церквою канонами.
Одна інквізиція не могла впоратися з масовими єретичними рухами. Церква намагалася підірвати ці рухи зсередини, довести «омани» , що збилися зі шляху « дійсної віри» єретиків. Із цією метою церква визнавала деякі помірні секти й перетворювала їх у жебручі ордена. Так було із францисканцями.
Головною їхньою метою була боротьба з поширенням єретичних навчань. Ченці проникали в масу єретиків і своїми проповідями й прикладом намагалися відволікти їх від «оман» єресі й повернути в лоно католицької церкви. Орден мав строгу централізовану організацію на чолі з «генералом» , підлеглим безпосередньо татові.
За прикладом францисканского ордена в 1216 г. був заснований орден доминиканцев, творцем якого був іспанський чернець фанатик Доминик. Члени цього жебручого ордена вели інший, чому францисканц б життя. Вони одягалися не в руб'я, а в мантії вчених. Це були утворені « брати-проповідники» , що захопили у свої руки систему утвору, і насамперед богословські кафедри в університетах. З їхнього середовища вийшли такі відомі стовпи схоластики й богослов'я, як Альберт Великий і Фома Аквінський. Головною метою доминиканцев була боротьба з єресями. Іменуючи себе «псами господніми» (domini canes-співзвучно «доминиканцы») , вони громили єретиків не тільки з кафедр університетів, але й зброєю інквізиції. З них звичайно комплектувалися трибунали інквізиції
Подробнее - на -
ответ: Б
Объяснение: Виступала самостійною військово-політичною силою