До релігії та церкви тителі здебільшого ставилися байдуже, а то й вороже. Богословські проблеми їх більше не цікавили. Вони гадали, що світотворення було чи деїстичним (Бог створив світ і потому вже не втручався в історію людства), чи атеїстичним (повне заперечення існування Бога).
Відповіддю церкви на ці нові умонастрої стало переконання, що повинна домінувати переконаність у вірі, а не формальне виконання церковних правил. Проте церква вже не могла гідно відповісти на критику тителів, бо релігійне піднесення XVII ст. вичерпалося.
З падінням авторитету церкви її багатства і привілеї стали об'єктом домагань з боку держави. Відкривалися світські школи. Папі Римському навіть довелося розпустити орден єзуїтів (згодом його відновили). У більшості країн припинилися суди інквізиції.
Тобто , що його на це підштовхнуло , І.Мазепа мріяв вивести Гетьманщину з-під влади царя Петра | , бо козаків непокоїло обмеження царським урядом їхніх станових прав. Тому невпевненість у майбутньому примушувала гетьмана замислюватися над подальшою долею Гетьманщини. І у 1706р. І. Мазепа завдяки посередництву польського короля розпочав таємні переговори зі шведським королем Карлом ХІІ.