ответ: Майже всі країни-члени ООН сприйняли факт ухвалення декларації позитивно, проте знайшлися й критики, які вважали, що вона становить загрозу порушення законів шаріату (Саудівська Аравія), існуванню чинних на той час систем у тоталітарних державах (СРСР) та інші причини.Майже всі країни-члени ООН сприйняли факт ухвалення декларації позитивно, проте знайшлися й критики, які вважали, що вона становить загрозу порушення законів шаріату (Саудівська Аравія), існуванню чинних на той час систем у тоталітарних державах (СРСР) та інші причини.Серед перелічених прав у декларації є: право на життя, гідність, свободу й особисту недоторканність, право на відпочинок, достатній життєвий рівень, медичне обслуговування і соціальне забезпечення, право на освіту, на участь у культурному житті та інші.Обособ. опр. можно поставить и в конце предложения в зависимости от смысла. Лучше изменить постановку, т.к. за это у нас снижали оценку
Майже всі країни-члени ООН сприйняли факт ухвалення декларації позитивно, проте знайшлися й критики, які вважали, що вона становить загрозу порушення законів шаріату (Саудівська Аравія), існуванню чинних на той час систем у тоталітарних державах (СРСР) та інші причини.Майже всі країни-члени ООН сприйняли факт ухвалення декларації позитивно, проте знайшлися й критики, які вважали, що вона становить загрозу порушення законів шаріату (Саудівська Аравія), існуванню чинних на той час систем у тоталітарних державах (СРСР) та інші причини.Серед перелічених прав у декларації є: право на життя, гідність, свободу й особисту недоторканність, право на відпочинок, достатній життєвий рівень, медичне обслуговування і соціальне забезпечення, право на освіту, на участь у культурному житті та інші.Обособ. опр. можно поставить и в конце предложения в зависимости от смысла. Лучше изменить постановку, т.к. за это у нас снижали оценкуИз моих черканий можно сделать вывод, что
Майже всі країни-члени ООН сприйняли факт ухвалення декларації позитивно, проте знайшлися й критики, які вважали, що вона становить загрозу порушення законів шаріату (Саудівська Аравія), існуванню чинних на той час систем у тоталітарних державах (СРСР) та інші причини.Майже всі країни-члени ООН сприйняли факт ухвалення декларації позитивно, проте знайшлися й критики, які вважали, що вона становить загрозу порушення законів шаріату (Саудівська Аравія), існуванню чинних на той час систем у тоталітарних державах (СРСР) та інші причини.Серед перелічених прав у декларації є: право на життя, гідність, свободу й особисту недоторканність, право на відпочинок, достатній життєвий рівень, медичне обслуговування і соціальне забезпечення, право на освіту, на участь у культурному житті та інші.Обособ. опр. можно поставить и в конце предложения в зависимости от смысла. Лучше изменить постановку, т.к. за это у нас снижали оценкуИз моих черканий можно сделать вывод, чтоНеобособ. опр. стоят все перед главным словом (Слава, мяч, теория и т.д.)
Общее недовольство против Омейядов особенно усилилось в период правления халифа Марвана II (744— 750). Причиной тому послужило увеличение норм хараджа и широкое использование принудительного труда населения. Для борьбы против Омейядов Аббасиды направляли пропагандистов во все вилояты.
В 746 г. Абу Муслим, один из пропагандистов, был направлен в Хорасан. Он обратился к населению с призывом поддержать истинных потомков Пророка.
Народные ополченцы
В начале арабская знать, а затем и дехканы поддержали Абу Муслима. Против Омейядов восстало все население Хорасана, Мавераннахра и Тохаристана. Сбор ополчения осуществлялся в ставке Абу Муслима в крепости Махуван. Ополченцев заносили в список и выдавали им вначале по три дирхема, затем по пять. Интересен тот факт, что большая часть людей, состоявших в списках, была из самого низшего сословия. Учитывая, что для остальных сословий считалось оскорбительно служить рядом с ними, Абу Муслим организовал специальную казарму в селении Шаввал, назначив предводителем бедняков Дауда.
Цели ополченцев
В рядах повстанцев находилось несколько сословий: арабская знать, местная аристократия — дехканы Мавераннахра и Хорасана, трудовое население восточной части халифата — городские ремесленники, сельские кадивары и рабы. Цели каждой группы были различны. Арабская знать стремилась укрепить свои политические позиции в государстве, свергнув династию Омейядов и передав власть Аббасидам. Местные аристократы хотели использовать это движение для уравнения своих политических прав с арабами, а при возможности, отделить государство от халифата и самостоятельно править страной.
Простой люд мечтал освободиться от гнета Омейядов, непосильных налогов, от беспрерывных обязательных повинностей, рабы — избавиться от оков. Для осуществления этих целей они готовы были до последнего сражаться против своих угнетателей. Все восставшие были одеты в черную одежду, которая прежде всего, была символом траура, цвета боевого стяга и позволяла отличать восставших в жестоких боях от воинов Омейядов
Объяснение: