М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
voenngti
voenngti
17.08.2020 02:04 •  История

Заключил с царем Иваном 3 договор о дружбе и союзе ​

👇
Ответ:
Kseniya1111111120
Kseniya1111111120
17.08.2020

И? Что это значит, нужно больше фактов и сведений.

4,6(56 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
вау39
вау39
17.08.2020

» Ранній Новий час в історії людства " період XVI—XVIII ст.був епохою великих змін в житті людей і їх світогляді. Завдяки Великим географічним відкриттям кордони світу, відомого європейцям, значно розширилися. Нові торговельні, політичні, культурні зв'язки пролягли через океани, з'єднуючи континенти. Економічною основою нової цивілізації стали капіталістичні суспільні відносини, що викликали зміни і в структурі суспільства. Людину почали поважати не стільки за його походження, скільки за підприємливість, працьовитість, знання. Формувався новий тип-людина, яка прагне дізнатися про все сам, що ставить під сумнів існуючі незаперечні істини і авторитети. Ця жага до пізнання Всесвіту стала поштовхом до великих наукових відкриттів. В результаті цих відкриттів людство переконалося в можливості пізнання світу і його законів. Так формувалася найважливіша передумова подальшого розвитку людства-віра в науку як в силу, що пізнає закони світу і сприяє технічному прогресу. Потреби виробництва і розвиток науки стимулювали прогрес у розвитку знарядь праці. Ремісничу майстерню змінили спочатку мануфактура, а потім фабрика. Нові суспільні відносини поступово утвердилися і в сільському господарстві. Змінилася і політична карта світу. Карта Європи стала більше нагадувати сучасну. У Європі з'явилися нові національні держави, громадяни яких усвідомлювали себе французами, іспанцями, австрійцями, англійцями та ін., а не просто жителями міст і сіл. Для управління цими державами правителі створювали спеціальні установи, проводили реформи управління. Там, де більшість народу хотіла змінити державний устрій і своє життя, відбулися перші революції. Це також було однією з ознак Нового часу. Темпи розвитку країн Заходу і Сходу стали відрізнятися. На Заході формувалася нова цивілізація, яку з часом назвуть індустріальною. У країнах Сходу зберігалися традиційні суспільства. Правда, більшість населення, як і раніше, жило в селах, працювало на землі. Але промислова революція дуже швидко змінила цю ситуацію. Формування індустріальної цивілізації стало основним змістом наступного періоду світової історії.> Період XVI-XVIII ст. був епохою великих змін в житті людей і їх світогляді. Завдяки Великим географічним відкриттям кордони світу, відомого європейцям, значно розширилися. Нові торговельні, політичні, культурні зв'язки пролягли через океани, з'єднуючи континенти.

Економічною основою нової цивілізації стали капіталістичні суспільні відносини, що викликали зміни і в структурі суспільства. Людину почали поважати не стільки за його походження, скільки за підприємливість, працьовитість, знання. Формувався новий тип-людина, яка прагне дізнатися про все сам, що ставить під сумнів існуючі незаперечні істини і авторитети. Ця жага до пізнання Всесвіту стала поштовхом до великих наукових відкриттів. В результаті цих відкриттів людство переконалося в можливості пізнання світу і його законів. Так формувалася найважливіша передумова подальшого розвитку людства-віра в науку як в силу, що пізнає закони світу і сприяє технічному прогресу. Потреби виробництва і розвиток науки стимулювали прогрес у розвитку знарядь праці. Ремісничу майстерню змінили спочатку мануфактура, а потім фабрика. Нові суспільні відносини поступово утвердилися і в сільському господарстві.

Змінилася і політична карта світу. Карта Європи стала більше нагадувати сучасну. У Європі з'явилися нові національні держави, громадяни яких усвідомлювали себе французами, іспанцями, австрійцями, англійцями та ін., а не просто жителями міст і сіл. Для управління цими державами правителі створювали спеціальні установи, проводили реформи управління. Там, де більшість народу хотіла змінити державний устрій і своє життя, відбулися перші революції. Це також було однією з ознак Нового часу.

Темпи розвитку країн Заходу і Сходу стали відрізнятися. На Заході формувалася нова цивілізація, яку з часом назвуть індустріальною. У країнах Сходу зберігалися традиційні суспільства.

Правда, більшість населення, як і раніше, жило в селах, працювало на землі. Але промислова революція дуже швидко змінила цю ситуацію. Формування індустріальної цивілізації стало основним змістом наступного періоду світової історії.

Объяснение:

4,4(84 оценок)
Ответ:
domna0404
domna0404
17.08.2020
Какие именно а то очень много
29. Цю Фу
30. Гуситские войны — революционная борьба народных масс Чехии против ... Их называли таборитами (от названия города Табор — укрепленного центра
27.Возрожде́ние, или Ренесса́нс (фр. Renaissance, итал. Rinascimento) — эпоха в истории культуры Европы, пришедшая на смену культуре Средних веков и предшествующая культуре нового времени. Примерные хронологические рамки эпохи — XIV—XVI века.

Отличительная черта эпохи возрождения — светский характер культуры и её антропоцентризм (то есть интерес, в первую очередь, к человеку и его деятельности) . Появляется интерес к античной культуре, происходит как бы её «возрождение» — так и появился термин.

Термин Возрождение встречается уже у итальянских гуманистов, например, у Джорджо Вазари. В современном значении термин был введён в обиход французским историком XIX века Жюлем Мишле. В настоящее время термин Возрождение превратился в метафору культурного расцвета: например, Каролингское Возрождение IX века.
Новая культурная парадигма возникла вследствие кардинальных изменений общественных отношений в Европе.

Рост городов-республик привёл к росту влияния сословий, не участвовавших в феодальных отношениях: мастеровых и ремесленников, торговцев, банкиров. Всем им была чужда иерархическая система ценностей, созданная средневековой, во многом церковной культурой и её аскетичный, смиренный дух. Это привело к появлению гуманизма — общественно-философского движения, рассматривавшего человека, его личность, его свободу, его активную, созидающую деятельность как высшую ценность и критерий оценки общественных институтов.

В городах стали возникать светские центры науки и искусства, деятельность которых находилась вне контроля церкви. Новое мировоззрение обратилось к античности, видя в ней пример гуманистических, неаскетичных отношений. Изобретение в середине XV века книгопечатания сыграло огромную роль в распространении античного наследия
4,6(21 оценок)
Новые ответы от MOGZ: История
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ