В царствование Петра Первого были проведены реформы во всех областях государственной жизни страны. Предпосылками петровских реформ явились преобразования конца XVII века. Деятельность Петра создала все условия для более широкого знакомства России с культурой, образом жизни, технологиями европейской цивилизации, что и послужило началом довольно болезненного процесса ломки норм и представлений Московской Руси. Еще одной важной особенностью петровских реформ было то, что они затронули все слои общества, в отличие от предыдущих попыток российских правителей. Строительство флота, Северная война, создание новой столицы - все это становилось делом всей страны.
Подробнее - на -
Володимир Великий (980-1015), який проявив себе як талановитий і авторитетний політик, мужній воїн, далекоглядний реформатор і тонкий дипломат. Його князювання стало початком нової доби в історії держави, періодом її піднесення і розквіту.
Продовжуючи політику своїх попередників щодо збирання навколо Києва слов'янських земель, князь Володимир військовими походами на хорватів і дулібів, радимичів і в'ятичів завершив тривалий процес формування території Київської держави, яка стала найбільшою країною в Європі.
До того ж князь Володимир увійшов в історію країни як справжній реформатор. При ньому, насамперед, розпочався цікавий процес слов’янізація державного управління. Молодого князя називали «полукровок», його матір була слов’янкою з Чернігівщини, він був вже ближче до киян, а не до варязьких найманців. Тому під час військової реформи він випроваджує з країни варягів, які хотіли обкласти люд додатковою даниною. Була створена нова, підконтрольна князю військова дружина із русинів, місцевих мешканців. Вони за свою службу одержували від князя земельні наділи і тим самим ставали своєрідною противагою місцевому боярству.
З урахуванням інтересів населення була проведена і управлінсько-адміністративна реформа, коли влада від удільних князів перейшла до вірних йому людей - численних синів і наближених бояр-намісників. Таким чином, на зміну родоплемінному поділу давньоруського суспільства прийшов адміністративно-територіальний, що свідчило про вищий рівень зрілості держави.
Було проведено ще чимало нових починань, які визначили процес розквіту Київської Русі, але найголовніше місце серед них посідає вагомий культурно-цивілізаційний процес - прийняття християнства. Ця історична подія розпочалася у 988 р., коли після облоги Володимир захопив Херсонес (Корсунь), щоб примусити візантійських імператорів виконати свої обіцянки і видати за нього свою сестру. Додатковою умовою весілля стало хрещення Володимира. Він повернув місто Візантії, натомість Тмутороканське князівство у Східному Криму залишилося під владою Києва. Сучасні історики наголошують, що саме перемога над Херсонесом знаменує початок епохи великодержавності Київської Русі.
Повернувшись до столиці, князь розпочав хрестити городян. Вони ставилися до цього добре, бо вже давно знали, що таке християнство, поділяли його цінності. В інших землях язичництво відступало поступово.
Объяснение:
1)Экспа́нсия — территориальное, географическое или иное расширение зоны обитания, или зоны влияния отдельного государства, народа, культуры или биологического вида.
2)Факто́рия — торговое поселение, образованное иностранными купцами на территории другого государства или колонии. Факториями назывались подобные же образования в отдалённых районах своей страны. Это же название носят торговые конторы, образованные в отдалённых регионах с той же целью.
3)Колонизация — процесс заселения и освоения новых территорий. Колонизация тесно связана с понятием миграции, однако, не предполагает автоматически утраты колонизаторской общностью контроля над своей прежней территорией.
Объяснение: