Объяснение:
Тема еміграції громадян до інших країн є, на мій погляд, однією з найактуальніших та найболючіших для нашого сучасного суспільства. Розглядати це питання можна, як і всі проблеми, з двох сторін, оскільки причини для виїзду за кордон можуть бути різними. Я вважаю, необхідно розглядати кожну з них.
По-перше, еміграція може бути вимушеною, коли на своїй землі жити неможливо і необхідно шукати добробуту на чужій, хоча це дуже важко. Протягом життя людину спіткають різні події, з якими кожен бореться по-своєму. Переконливим доказом цього аргументу є твір Василя Стефаника «Камінний хрест», головний герой – Іван Дідух – вимушений переїхати до Канади разом зі своєю сім’єю через передчуття майбутньої кризи. Викликані промовами сусідів почуття болю та жалю розкривають душу емігрантів. Хазяїн переконаний, що чужа країна - могила для нього й дружини, бо втрата Батьківщини дорівнює смерті. На мою думку, Іван Дідух - це узагальнений образ, у якому втілені риси й переживання багатьох переселенців.
По-друге, є й такі випадки, коли людина добровільно покидає свою країну і виїжджає закордон на роботу, для навчання тощо. Валюта росте, тому заробітки у країнах Європи – це вигідно. Освіту у Польщі, Німеччині, Нідерландах отримувати сьогодні дуже престижно, а крім того – результативно, і я з цим погоджуюсь. Прикладом цього є те, що чимало громадян західної частини України виїжджають працювати до Польщі та Росії, багато спеціалістів (зокрема програмісти) країн СНД проживають та обіймають посади в Америці, Канаді, Китаї. Як на мене, необхідно будувати таку країну, аби вигідну для себе та для держави працю та якісну освіту можна було здобувати не залишаючи своє батьківщини.
Таким чином, еміграція – це не завжди невірність Батьківщині, іноді переїзд до іншої держави є загалом обґрунтованим. Це нам доводить і література, і життя. Але необхідно пам’ятати, де ми народилися, та покращувати стан своєї власної країни – це є, на мою думку, головним обов’язком кожного

Объяснение:
Эразм родился в 1469 г., 28 октября, в г. Гауда недалеко от Роттердама и был незаконнорожденным отпрыском священника. После обучения в местной начальной школе он продолжал получать образование в Нертогенбосхе, школе, сделанной общиной Братья общей жизни. Статус незаконнорожденного и необыкновенности характера привели его к решению связать судьбу с монастырем. В 1492 г. он вправду принял сан священника в Августинском монастыре.
Блещущие умственные возможности, широкий круг познаний, отличное владение латынью завлекли к для себя внимание влиятельных людей, и благодаря этому Эразм Роттердамский смог покинуть монастырь к которому у него закончила лежать душа, работал секретарем у епископа Камбре. В 1495 г. покровитель направил его в Парижский университет для исследования богословия, и несколько лет он прожил во Франции. В 1499 г. предпринял поездку в Великобританию, читал в Оксфордском институте лекции.
2 отряд на Саратов
3 отряд на Азов