– хронологічні й територіальні межі давньоєгипетської цивілізації, цивілізацій Дворіччя (Шумер, Вавилон), Фінікії (міст-держав) та Ізраїльсько-Юдейського царства;
– час об’єднання Єгипту, укладення кодексу законів Хаммурапі, час формування китайської, індійської, цивілізацій;
– роки правління царів Давида і Соломона;
– назви відомих пам’яток давньоєгипетської цивілізації (Великі піраміди), Дворіччя (стела Хаммурапі), Фінікії (алфавіт), Ізраїльсько-Юдейського царства (Біблійні заповіді, храм Соломона), китайської (Велика китайська стіна, порцелянова армія Цинь Шіхуанді) й індійської (Мохенджо-Даро) цивілізацій.
Розумію:
– цивілізацію як історично-культурний феномен;
– вплив природно-географічних умов на господарське життя, організацію влади та міфологію давніх суспільств;
– причини виникнення міст, соціальних верств і держави;
– поняття «цивілізація», «іригаційне (зрошувальне) землеробство», «колонізація», «суспільство», «суспільна верства», «держава», «місто-держава», «фараон», «закон», «реформа», «релігія», «політеїзм», «монотеїзм», «Біблія», «міфологія», «ієрогліф», «клинопис», «варна», «індуїзм», «буддизм», «конфуціанство», «іслам»;
– вплив світогляду на іб життя давніх людей і суспільств;
– причини злету і занепаду стародавніх держав і суспільств;
– організацію суспільств і держав як основу для їх характеристики засобами історії;
– значення Біблії як історичного джерела.
Умію:
– позначити на карті (використовуючи географічні орієнтири) давні цивілізації й міста;
– охарактеризувати давні суспільства і держави;
– описати повсякденне життя представників різних верств давніх суспільств;
– осмислити і передати враження, яке могли справляти на давнє населення і справляють на туристів пам’ятки мистецтва Давнього Єгипту, Передньої і Центральної Азії (Великий сфінкс, храм Соломона та ін.), Індії та Китаю;
зіставити умови розвитку та характерні ознаки суспільств і держав Давнього Єгипту, Передньої та Центральної Азії, Індії та Китаю
Объяснение:
вроде должно быть так)
Объяснение:Какие выводы сделали археологи историки после изучения памятников кобанской культуры
Коба́нская культура (англ. Koban culture, нем. Koban-Kultur)[⇨] — археологическая культура на Кавказе позднего бронзового и раннего железного веков. Памятники обнаружены по обе стороны центральной части Главного Кавказского хребта, в большей степени к северу от него. Современная локализация — Северный Кавказ (РФ: Ингушетия, Кабардино-Балкария, Карачаево-Черкесия, Северная Осетия, западные районы Чечни) и Закавказье (прилегающие к Главному хребту районы Грузии, Южная Осетия)[⇨]. Существовала в XIII/XII — IV вв. до н. э., иногда исследователи смещали датировку на более ранний период, включая в кобанскую культуру ещё и протокобанскую — с XIV в. до н. э., и даже ранее — со второй и третьей четверти 2-го тыс. до н. э.[⇨].