Поступове захоплення Закарпаття Угорським королівством розпочалося в 30-х pp. XI ст., коли до його складу було включено північну частину краю. У XII ст. така ж доля спіткала весь край (нетривалий час Закарпаття було під контролем галицько-волинських князів). Від цього часу правителі Угорщини почали титулуватися "князями русинів".
Закарпаття у складі Угорського королівства поділялося на адміністративно- територіальні одиниці – комітати (жупи), які очолювали ішпани (жупани) – намісники, яких призначав король.
Король щедро роздавав землі краю угорським дворянам, католицьким храмам і русинській знаті, яка мадяризувалася (переймала угорську мову, культуру і переходила в католицтво). Угорці-землевласники переселяли в новопридбані маєтки угорських селян, а русинів витісняли в гірські райони з неродючими ґрунтами. Місцеве населення було закріпачено, позбавлено будь-яких прав і свобод.
Незадоволені існуючими порядками, селяни-русини неодноразово піднімали повстання, зокрема у 1315 та 1320 pp. на Закарпатті повстання проти угорської влади. Селяни і міщани краю разом з угорцями брали участь у повстанні 1514 р., очолюваному Дьєрдем Дожем. Проте всі виступи були жорстоко придушені.
В 1634 г. был издан первый печатный русский букварь Василия Бурцева, в 1648 г. - «Грамматика» Мелетия Смотрицкого. В 1679 г. появляется новая печатная азбука.
В 1665 г. при Заиконо монастыре в Москве была открыта школа, готовившая подьячих для государственных учреждений, в 1680 г. - школа при Печатном дворе.
В 1687 г. по инициативе Сильвестра Медведева создается Славяно-греко-латинское училище (с 1701 г. - академия), которое стало первым высшим учебным заведением России. Рас грамотности в посадской среде всячески поощрялось правительством. В Москву стали приглашать ученых и монахов для преподавания как светских, так и духовных наук.
В 17-м в. появляются новые литературные жанры. Создаются сатирические бытовые повести: «Повесть о Ерше Ершовиче», «Повесть о Шемякином Суде», в которых критикуются земельные порядки. Распутство и греховное бытие монахов Калязинского монастыря высмеивается в повести «Капязинская челобитная».
Во второй половине 17-го в. появляются первые портретные изображения с элементами реального сходства. Зарождается светская портретная живопись.
Существенные изменения произошли в архитектуре и градостроении. Помимо создания шедевров деревянного зодчества, культовых построек в Коломенском и на русском Севере, значительно увеличивается количество зданий, возводимых из камня.
Русские умельцы осваивают науку и технику. Для них характерны обширные теоретические познания. Доказательством этому служит созданный в 1621 г. «Устав ратных, пушечных и других дел» Анисия Михайлова, в котором изложены знания по математике, физике и химии.
Активно развивается географическая наука. В 1643-1653 гг. состоялись экспедиции В. Пояркова, С. Дежнева и Е. Хабарова по освоению новых территорий.
Объяснение:
Відповідь:
Головна різниця між мануфактурою та фабрикою:
1) Автоматизовані (машини) засоби виробництва у фабриці. У мануфактурі домінувала ручна праця.
2) Фабрики були, або націоналізовані, або приватизовані і у них власник тісно не взаємодіяв зі своїми робочими, на відмінно від мануфактури;
3) Мануфактури орієнтувалися на невелику чисельність кінцевих споживачів, тоді як фабрика мала великий об’єм вироблених товарів та замовлень. Причиною цього, як видно із попередніх тез є автоматизація процесу з використанням промислових машин. Ручна праця була набагато повільнішою.
Пояснення:
Фабрика – це об’єкт, який займається промисловим виробництвом продуктів масового вжитку. Що важливо, цей промисловий процес відбувається за єдиним встановленим спеціальним стандартом. Виробництво на фабриці характеризується великою кількістю працівників, використання промислового обладнання (машин) та чіткому розподілі праці. Продукти виробництва виготовлюються по двом принципам: як на чітке замовлення (але у великій кількості для оптового розповсюдження), так і для широкого вжитку.
Мануфактура – це об’єднання ремісників з чітким поділом праці, але з використанням у виробництві не автоматизованих, а ручних засобів виробництва. Мануфактура, свого часу, замінила більш стару форму виробництва – цехи. Виробництво не було таким масовим. Цільовим споживачем продуктів мануфактур були дрібні продавці, або кінцеві споживачі (невеликої чисельності).