Мореплавство
Фінікійці вважалися найкращими мореплавцями стародавнього світу . У VI ст . до н . е . вони вперше здійснили подорож навколо Африки . Фінікійці також дося гали Іспанії (країни, багатої сріблом), Великої Британії або Олов'яних островів, де було олово, необхідне для виплавки бронзи, і Бурштинового берегу (Прибалти ки), звідки привозили бурштин для виготовлення прикрасАлфавіт
Близько 2 тис . років тому фінікійці винайшли алфавіт — систему письма, у якій кожний знак передавав не слово, а звук або літеру . Усього у фінікійському алфа віті було 22 літери, що позначали лише приголосні звуки . Саме слово «алфавіт» виникло від назв двох фінікійських літер — «алеф» і «бет», які означали «бик» і «будинок»Прозоре скло
Фінікійці змішували білий морський пісок із селітрою і плавили цю суміш на вогні . Вони отримували прозоре скло (кольорове непрозоре скло вміли робити єгиптяни) і робили з нього маленькі посудинки для пахощів і люстерка . Фінікій ці першими винайшли склодувну технікуПурпурова фарба
Багряночервона фарба тваринного походження, яка виготовлялася з особливих морських слимаків, за якими пловці пірнали на дно моря . Пофарбовані нею тка нини не вигоряли на сонці й не линяли від прання
Основним видом господарської діяльності населення України було землеробство.
Українці користувалися трьома видами тяглових знарядь обробітку ґрунту - плугом, ралом, сохою. Традиційний український плуг був досить громіздким (у нього потрібно було запрягати 2-4 пари волів).
Українське селянство застосовувало й ручні знаряддя обробітку ґрунту - мотигу, сапу, заступ.
При обробітку ріллі значну роль віддавали бороні. Іноді нею розпушували ґрунт перед посівом, а після посіву волочили. Здавна відомі ще два основних види знарядь для збирання врожаю - серп і коса. Серпом жали жито, пшеницю, ячмінь. Гречку, горох, овес, просо і зріджені жито та пшеницю косили косами.
Початок жнив (зажинки), як і їх завершення (обжинки), супроводжувалися циклом обрядів, відповідними піснями. Вижатий та скошений хліб згрібали і в'язали в снопи. Згрібали збіжжя дерев'яними граблями. Поставлені вертикально і підсушені протягом кількох діб, снопи потім складалися горизонтально у полукіпки, а іноді в копи. Головним і найдавнішим знаряддям молотьби в українців був ціп, що складався з держака й прив'язаного до нього ремінним шнуром - бичка. За до дерев'яною лопати або совка віяли зерно. Очищене зерно зберігалося в коморах, на горищі хати. Переробка зерна на борошно здійснювалася на вітряних або водяних млинах.
Объяснение:
незнаю точно потомушто ти не сказала чья
Объяснение:
Главная Лента времени Реформы Грозного Реформы Грозного 1549 Грозного смело можно назвать царем-реформатором. В его правление проведены: церковная реформа (Стоглавый собор), военная реформа (укрепление вооруженных сил), правовая реформа (Судебник 1550 г.), административная реформа (упорядочивание приказов), реформа местного самоуправления (ограничение местничества, передача функций от кормленщиков к выборным лицам), денежная реформа (создание единой монетарной системы в стране)… Смысл всех преобразований - укрепление самодержавной власти. ЧТО БЫЛО СДЕЛАНО В 40-50-е гг. Иван Грозный проводил свою политику совместно с кружком доверенных лиц, Избранной радой. В 1550 г. был созван первый Земский собор – выборный высший сословно-представительный орган. На Земском соборе было решено провести следующие реформы: военную, судебную, церковную, реформу центрального и местного управления. Военная реформа: 1) проведено укрепление вооруженных сил страны. Ядро армии теперь составляло дворянское ополчение, которое должно было стать опорой власти самодержца; 2) составлено Уложение о службе, согласно которому дворянин мог служить с 15 лет, служба передавалась при этом по наследству; 3) в 1550 г. было создано постоянное стрелецкое войско, которое в конце XVI в. являлось мощной боевой силой Российского государства. Судебная реформа В 1550 г. был издан «Судебник» – свод законов, предусматривающих усиление централизованной власти. Церковная реформа Перемены, связанные с централизацией государства, отразили решения созванного в 1551 г. по инициативе царя и митрополита Собора русской церкви. Его назвали Стоглавом, так как его решения были сформулированы в 100 главах. Стоглавый собор: 1) оформил общерусский список святых; 2) проверил церковные книги; 3) унифицировал богослужение и все церковные обряды. Реформа центрального и местного управления (губная реформа) Она была проведена в середине 1550-х гг., в соответствии с ней власть на местах переходила к губным и земским старостам. В целом реформы Ивана Грозного, проведенные в 1550-е гг укреплению процесса централизации Российского государства, были направлены на усиление власти царя.