Громадя́нська війна́ в США — війна між північними штатами США і 11 рабовласницькими штатами Півдня, які відділилися від Сполучених Штатів Америки і повстали з метою збереження рабовласницького ладу на території півдня США.
Війна почалась з битви за Форт-Самтер 12 квітня 1861 року і закінчилась 26 травня 1865 року, коли останні війська конфедератів здалися. Під час війни відбулося близько 2000 битв. Ця війна була найбільшою за масштабом людських втрат серед усіх війн, де брали участь США.
Війна була логічним наслідком протистояння двох систем — рабства та вільної праці. Першу систему підтримували південні штати, політичною елітою яких були великі плантатори-рабовласники. Для суспільства Півдня характерними були расистські переконання. Ті види робіт, які виконували темношкірі, вважалися негідними білої людини, навіть бідняка. Північні штати навпаки: в їх конституціях рабство було заборонене. Основою сільського господарства там були вільні фермери. Увесь довоєнний час характеризувався намаганням південних штатів розширити територію рабовласництва за рахунок нових штатів. Так, наприклад, 1820 року був прийнятий так званий Міссурійський компроміс, що поділив територію на захід від річки Міссісіпі за паралеллю 36°30' пн.ш. на дві частини — рабовласницьку на півдні й вільну на півночі. На півночі прогресивна спільнота намагалася допомагати рабам: видавала антирабовласницьку літературу, організовувала нелегальну втечу рабів до вільних штатів.
(1657-1687)
Среди главных - внутренние противоречия между элитарными и эгалитарными тенденциями в развитии казацкого общества. Интересы казацкой старшины и знати всегда становились поперек интересов и стремлений рядового казачества, мещан, крестьян. Хмельницкому надо было кардинально обновить все ветви власти. Кстати, в современном украинском обществе такая попытка реализовалась во внедрении политической реформы, которую власть хочет отменить.
Начало Руины связывают с гетьманством Юрия Хмельницкого, слабого, нерешительного, непрофессионального политика и государственника, не к взвешенным конструктивным решениям и действиям, который постоянно находился под влиянием собственного окружения и был заложником его интриг.
Не менее важная причина Руины - отсутствие у правящей верхушки четких политических целей, а также соответствующих методов и инструментов управления всеми слоями общества. Вопреки тому, что гетманы, старшина, духовенство уже имели определенный опыт управления государством, пути и методы достижения своих целей они избирали не всегда те, к которым стремился народ и которых требовали интересы государства. А уже отсутствие единодушия и согласия среди правящей верхушки довершили свое дело.
Не следует забывать и о вмешательстве некоторых заинтересованных стран во внутренние дела Украины (Польши, Турции и России) .
Украина пережила немало горя, но эпоха Руины - чуть ли не самый ужасный период. И то, что сегодня Украина стоит на пороге новой Руины в модернизованном варианте, - следствие некомпетентной и неразумной деятельности власти.
Объяснение:
вот