В XIV—XV веках в горном деле и ремесле стали активно применять водяные мельницы. Водяное колесо издавна было основой мельниц, которые строили на реках и озерах для зерна.
Но позднее изобрели более мощное колесо, которое приводилось в движение силой падающей на него воды. Реку перегораживали плотиной и отводили от нее узкие каналы — желоба. Вода устремлялась в желоб и падала сверху на лопасти колеса, ускоряя его вращение. При обработке металла таким колесом приводили в движение молот весом до одной тонны. Энергия мельницы применялась также в сукноделии, для промывки («обогащения») и плавки металлических руд, поднятия тяжестей и др.
Мельница и механические часы — первые механизмы Средневековья.Впервые механические часы с маятником изготовил голландский ученый Христиан Гюйгенс
На початку засідання суддя оголосив розгляд справи Івана Мазепи, що звинувачується у зраді українського народу. Потім було надано слово обвинуваченому, допит якого проводили прокурор, намагаючись довести його вину, та адвокат, намагаючись спростувати звинувачення.
До суду були за свідки з боку обвинувачення: фастівський полковник Семен Палій, політичний діяч Петро Сулима, полковник Михайло Борохович, жителька Батурина Марія Коваленко, генеральний суддя Василь Кочубей.
Кульмінаційним моментом заходу стала поява свідків зі сторони захисту: французького дипломата Жана Казимира де Балюза, Пилипа Орлика, шведського короля Карла ХІІ, які у супроводі перекладачів давали свідчення англійською мовою, а княгиня Анна Дольська – польською мовою.
Для більш детального розгляду справи було за експертів: російського історика XIX ст. Сергія Соловйова, кандидата історичних наук Василя Марочкіна, доктора історичних наук Михайла Брайчевського, українського історика Наталію Полонську-Василенко.
Після судових дебатів, виголошуючи останнє слово, обвинувачений заявив, що він не вважає себе зрадником України, оскільки інтереси його Батьківщини стоять вище за міждержавні угоди, власний спокій і безпеку.
Наприкінці засідання присяжні ухвалили справедливий і неупереджений вирок: виправдати гетьмана Івана Мазепу і вважати його національним героєм.
Хочеться вірити, що постать Івана Мазепи стане прикладом справжнього патріотизму для майбутніх правників у їхній подальшій юридичній діяльності.