"Большую часть зимы князь и дружина проводили в «полюдье» — ездили по городам, крупным селам, собирая с городских и крестьянских общин-вервей серебро, меха, продовольствие и различные товары.
Полюдьем назывался объезд князем своей территории для выполнения правительственных функций, в частности для сбора доходов. Подарки, полученные во время полюдья, стали называться "полюдьем даровьным". Здесь полюдье означало уже сбор, именно сбор даров, так что "дар" и "полюдье" здесь слились."
ответ: С
19 февраля 1731 г. Анна Иоановна подписала грамоту «Хану Абулхаиру и всему казахскому народу о том, что она принимает в российское государство».
А.И Тевкелёвым бал направлен для принятие присяге от Хана Абулхаира.
В 1731 г. А. Тевкелев прибыл в ставку Абулзаира.
А. Тевкелев увидел, что не все хотели быть под российским подонством. с начала присоеденился:
• Абулхаир-хан.
• Богенбай
• Есет-батыр
• Худайменды-мурза
• И 27 старшин
ТАК БЫЛО ОКОНЧЕНО ПРИСОЕДИНЕНИЕ МЛАДШЕГО ЖУЗА К РОССИ.
В 1732 г. А. Тевкелев выехал в обратном направление. С начало присоединение происходило мирно, но потом завершилось военно-пренудительными мерами в 50-60-х гг. Х|Х в.
ответ:Колективіза́ція сільського господарства в СРСР — створення великих колективних господарств на основі селянських дворів. Передбачалося, що результатом колективізації стане ріст виробництва сільськогосподарської продукції на 150 %. Колективізація мала охопити майже всі селянські господарства, ліквідувавши «шкідливий буржуазний вплив» приватної власності.
Фактичною метою було перетворення всієї робочої сили села, а також міста, на робітників державних підприємств. Це давало змогу встановити повний економічний контроль влади над громадянами, поширити її політичне панування на економічно самостійне до цього селянство, тобто на практиці реалізувати ідею диктатури влади над усією країною, де селяни складали більш ніж 85 % населення. Було відомо, що реалізація плану зустріне певний опір, особливо з боку селян, яких мали позбавити землі, проте партійне керівництво приймало його як належне, мовляв «не розбивши яєць, не підсмажиш яєшні».
Найрадикальніше колективізація відбувалася у сільській місцевості, де вона була війною режиму проти селянства. Історики називають колективізацію однією з причин Голодомору 1932—1933 років в Україні.
Більшовики доводили, що рано чи пізно колективне сільське господарство має замінити дрібні селянські господарства. Однак, переконати селян погодитися з таким поглядом буде не й довго, особливо після тих вчинків, що їх за НЕПу отримали селяни. Реакція селян на створення в 1920-х роках колгоспів та радгоспів була малообнадійливою — до них вступило лише 3 % усіх сільськогосподарських робітників СРСР. Тому, опрацьовуючи перший п'ятирічний план, більшовики розраховували, що вони зможуть колективізувати не більше 20 % селянських дворів (для України це завдання виражалося в 30 %). Зосередивши увагу на індустріалізації, радянське керівництво, вочевидь, вирішило не брати на себе величезний тягар, пов'язаний із докорінним перетворенням сільського господарства.
Объяснение:держи добрий человек его оно?