основные черты абсолютной монархии: максимальную степень объединения власти в стране; разветвлённую бюрократию; существования армии и полиции; наличие аристократии — оплота самодержца; идея божественного происхождения монарха; потенциал скрытных урезок власти правителя: экономически (равенство разных форм и видов собственности); социально (групповые разновидности социума, преимущества и вольности элиты).
Правление Османа. Осман II был абсолютным правителем огромной Османской империи;Султан Осман был весьма умен, образован и говорил на нескольких языках;Великий Визирь (главный министр) султана мог стать весьма могущественным;Янычары были привилегированными и хорошо оплачиваемыми солдатами;Родственников османских султанов мужского пола душили или подвергали пожизненному заключению, чтобы избежать претензий на престол.
Объяснение:
Уго́рщина (угор. Magyarország [ˈmɒɟɒrorsaːɡ] — «Мадя́рщина») — держава в центральній Європі.[6] Займаючи територію у 93 030 км² у Тисо-Дунайській низовині, країна межує зі Словаччиною на півночі, Україною — на північному сході (спільний кордон 105 км), Румунією — на південному сході, Сербією та Хорватією — на півдні, Словенією — на південному заході і Австрією — на заході.[7] Маючи близько 10 мільйонів жителів, Угорщина є середньою за величиною державою-членом Європейського Союзу.[8] Державна мова — угорська. яка є найбільш уживаною уральською мовою у світі, і однією з небагатьох не індоєвропейських мов, які широко вживаються в Європі.[9] Столиця та найбільше місто — Будапешт; інші основні міські райони включають Дебрецен, Сегед, Мішкольц, Печ та Дьєр.
Угорщина
Територія сучасної Угорщини століттями була заселена цілою низкою народів, включно із кельтами, римлянами, германськими племенами, гунами, західними слов'янами та аварами [10][11]. Основи угорської держави були закладені наприкінці IX століття вождем угорців Арпадом після завоювання Паннонського басейну. Його правнук Стефан I зійшов на престол у 1000 році, перетворивши свої володіння на християнське королівство. До XII століття Угорщина стала регіональною потугою, досягши своєї культурної та політичної висоти у XV столітті [12]. Після битви при Мохачі 1526 року, Угорщина була частково окупована Османською імперією (1541—1699). На межі XVII століття, країна потрапила під владу Габсбургів і, згодом, приєдналася до Австрії, утворивши Австро-Угорську імперію, велику європейську державу [13].
Австро-Угорська імперія розпалася після Першої світової війни і, за Тріанонським договором, підписаним по її завершенню, втратила 71 % території, 58 % населення та 32 % етнічних угорців. Після бурхливого міжвоєнного періоду, Угорщина приєдналася до країн Осі у Другій світовій війні, зазнавши значних збитків та жертв [14][15]. Після війни країна стала державою-сателітом Радянського Союзу, що призвело до утворення соціалістичної республіки, яка проіснувала чотири десятиліття (1949 [16]–1989) [17]. Країна отримала широку міжнародну увагу внаслідок революції 1956 року та відкриттю 1989 року свого раніше обмеженого кордону з Австрією, що прискорило крах Східного блоку [18][19]. 23 жовтня 1989 року Угорщина проголошена демократичною парламентською республікою [20].
1) 16 век
Московский кремль
Колокольня Иван Великий (Кремль, Соборная площадь)
Китайгородская стена
Церковь Вознесения в Коломенском
2)17 век
Братские кельи Высоко-Петровского монастыря
Трапезная Аптекарского приказа
Палаты Аверкия Кириллова
Палаты Протопоповых-Милославских
3)18 век
Теремной дворец Московского Кремля
Зимний дворец
Таврический дворец
храм Христа
4)19 век
Собор Рождества Пресвятой Богородицы в Ростове-на-Дону
Староярмарочный собор в Нижнем Новгороде
Борисоглебский монастырь в Торжке
Храм Воскресения в Почепе