ответ:На кого схожі воїни, зображені на ілюстрації? Як ви можете їх схарактеризувати?
Діємо: практичні завдання
Працюючи з текстом параграфа, ви помітите, що він не поділяється на пункти. Пропонуємо вам скласти план параграфа самостійно або разом із друзями.
Сарматські племена панували на території України з ІІІ ст. до н. е. по ІІІ ст. н. е. Прийшли вони з південно-уральських степів, облаштувалися на північному сході від скіфів. Сармати вважаються спорідненим зі скіфами народом: «савромати розмовляють скіфською мовою, але з давніх часів перекрученою» (Геродот).
Українські землі на початку нашої ери
1. Позначте на контурній карті території розселення сарматських племен.
2. Поміркуйте, чому на карті немає підпису «сармати», а є назви різних племен.
3. Які народи, держави були сусідами сарматів?
4. Поміркуйте, як могли складатися відносини між сарматами та їхніми сусідами.
Античні автори завжди підкреслювали войовничість сарматів. У мирний час вони поділяли зони впливу й учиняли набіги на праслов’янські села, на землі понтійського царя Мітрідата, на античні поліси (Ольвію, Тіру, Ніконій). Із сарматами вела постійні війни Римська імперія.
Пізнавально й цікаво
Сармати в римських описах
«Люте обличчя, грубий голос, ні волосся, ні борода не стрижені». Цікаве що до збагнути психологію сарматів, повідомляє історик Аріан, один із прокураторів Римської імперії, який з ними воював, а тому знав їх не з чуток: «Їхніх коней спочатку складно розігнати, зате вони витримують яке завгодно навантаження; й тоді можна бачити, як жвавий, кремезний і дорідний кінь знесилюється, а ця мала шолудива шкапчина спочатку переганяє того, а потім залишає далеко позаду».
Легендарні амазонки — ймовірно, сарматські жінки (барельєф на храмі Аполлона в Бассах, близько 450-420 рр. до н. е.)
З образами яких жінок давнини схожі сарматки?
Пізнавально й цікаво
Сарматські амазонки
Особливістю сарматського соціального устрою було високе становище в суспільстві жінок. Сарматські жінки не лише підтримували лад у господарстві й виховували дітей. Сарматки були воїнами нарівні з чоловіками. В могилу померлої жінки, навіть дівчинки, крім прикрас, клали зброю. А родинні поховання формувалися навколо могили жінки, яку вважали праматір'ю. Обожнювали полювати, виїжджали «на кабана» іноді з чоловіками, а вряди-годи й без них.
Основою суспільного устрою сарматів була родова община, утворена групою споріднених сімей. Особливе місце в сарматській спільноті посідали жінки. Жили сармати табором, у наметах, які взимку утеплювали. Це був народ кочовий — залишалися вони на одному місці доти, допоки худоба не з’їдала траву. Ховаючи померлих, вони клали поруч із ними речі, якими ті користувалися за життя: чоловікам — зброю, кубки з вином; жінкам — прикраси, дзеркальця, голки.
Уміли добувати й обробляти метали. Сармати досить активно торгували шкірами, виробами ремісників. Але головний прибуток отримували від продажу рабів у різні країни світу.
У релігійних поглядах сарматів панівними були культи сонця й вогню. Згодом вони перейняли від скіфів традицію поклоніння мечу.
Оскільки невід’ємною частиною життя цих кочівників була тварина, це позначилося на їхній культурі. Сарматські золоті й срібні вироби виконані в так званому звіриному стилі.
Самобутні звичаї й традиції сарматів вплинули на звичаї й традиції народів, що жили поряд із ними. Як вважають мовознавці, від сарматів в українській мові збереглося багато слів. Наприклад: дбати, тримати, катувати, Дунай, Дніпро, Дністер, Дон та інші.
Основные факторы деградации окружающей среды конец xx века поставил человечество и биосферу в совершенно новые условия существования, для которых традиционные стандарты жизни вряд ли станут пригодными. (м. н. моисеев) . начало xxi века - тоже чрезвычайно сложный, решающий период в человечества - период невиданного доселе, угрожающего существованию цивилизации усиление ряда негативных факторов, к которым прежде относятся: упадок человеческой морали; рост бедности, преступности; повышение агрессивности; распространение болезней (особенно спида и злокачественных опухолей) ; деградация природы; обострения до критического уровня конфликта между техносферой и биосферой. обеспокоенные сложившейся ситуацией на планете в последние десятилетия, ведущие ученые, мыслители и политические деятели большинства стран мира прилагают огромные усилия, чтобы найти выход из нее: изучаются причины, динамика и особенности развития указанных негативных факторов и проявляются закономерности формирования сложных взаимосвязей между ними; моделируются многочисленные сценарии различных природных и антропогенных процессов; составляются прогнозы и разрабатываются рекомендации по эколого- развития общества и биосферы в целом; подробнее исследуются особенности функционирования экосистем всех уровней в условиях роста загрязнений; проявляются новые закономерности во взаимоотношениях человека и природы; заключаются новые международные соглашения в области охраны биосферы и ее составляющих.
В18 веке крепостное право стаоло главным препятствием в развитии производительных сил россии, мешало культурному и социальному прогрессу. в первой половине 19 века решение целого комплекса социальных вопросов упиралось в проблему отмены крепостного права. дворянская монополия на владение крепостными подтачивалась. по указу 1841 года крепостных разрешалось иметь только лицам, владевшим населенными имениями. развитие капиталистических отношений к появлению слоя «капиталистых» крестьян, располагавших средствами для выкупа на волю, который, однако, целиком зависел от помещика. в первой половине 19 века в россии начали разрабатываться проекты ограничения и отмены крепостного права. в 1808 году было запрещено продавать крепостных на ярмарках, в 1833 году — разлучать членов одного семейства при продаже. раскрепощение незначительного числа крестьян было произведено на основе законов о свободных хлебопашцах (1803) и временнообязанных крестьянах (1842). крепостное право было полностью отменено в ходе крестьянской реформы 19 февраля 1861 года (при александре ii). кратко хронологию закрепощения крестьян в россии можно представить так: 1497 год — введение ограничения права перехода от одного помещика к другому — юрьев день.1581 год — отмена юрьева дня — «заповедные лета».1597 год — право помещика на розыск беглого крестьянина в течение 5 лет и на его возвращение владельцу — «урочные лета».1607 год — срок сыска беглых крестьян увеличен до 15 лет.1649 год — соборное уложение отменило урочные лета, закрепив таким образом сыск беглых крестьян.1718—1724 гг. — податная реформа, окончательно прикрепившая крестьян к земле.1747 год — помещику предоставлялось право продавать своих крепостных в рекруты любому лицу.1760 год — помещик получил право ссылать крестьян в сибирь.1765 год — помещик получил право ссылать крестьян не только в сибирь, но и на каторжные работы.1767 год — крестьянам было строго запрещено подавать челобитные (жалобы) на своих помещиков лично императору.1783 год — распространение крепостного права на левобережную украину.
ответ:На кого схожі воїни, зображені на ілюстрації? Як ви можете їх схарактеризувати?
Діємо: практичні завдання
Працюючи з текстом параграфа, ви помітите, що він не поділяється на пункти. Пропонуємо вам скласти план параграфа самостійно або разом із друзями.
Сарматські племена панували на території України з ІІІ ст. до н. е. по ІІІ ст. н. е. Прийшли вони з південно-уральських степів, облаштувалися на північному сході від скіфів. Сармати вважаються спорідненим зі скіфами народом: «савромати розмовляють скіфською мовою, але з давніх часів перекрученою» (Геродот).
Українські землі на початку нашої ери
1. Позначте на контурній карті території розселення сарматських племен.
2. Поміркуйте, чому на карті немає підпису «сармати», а є назви різних племен.
3. Які народи, держави були сусідами сарматів?
4. Поміркуйте, як могли складатися відносини між сарматами та їхніми сусідами.
Античні автори завжди підкреслювали войовничість сарматів. У мирний час вони поділяли зони впливу й учиняли набіги на праслов’янські села, на землі понтійського царя Мітрідата, на античні поліси (Ольвію, Тіру, Ніконій). Із сарматами вела постійні війни Римська імперія.
Пізнавально й цікаво
Сармати в римських описах
«Люте обличчя, грубий голос, ні волосся, ні борода не стрижені». Цікаве що до збагнути психологію сарматів, повідомляє історик Аріан, один із прокураторів Римської імперії, який з ними воював, а тому знав їх не з чуток: «Їхніх коней спочатку складно розігнати, зате вони витримують яке завгодно навантаження; й тоді можна бачити, як жвавий, кремезний і дорідний кінь знесилюється, а ця мала шолудива шкапчина спочатку переганяє того, а потім залишає далеко позаду».
Легендарні амазонки — ймовірно, сарматські жінки (барельєф на храмі Аполлона в Бассах, близько 450-420 рр. до н. е.)
З образами яких жінок давнини схожі сарматки?
Пізнавально й цікаво
Сарматські амазонки
Особливістю сарматського соціального устрою було високе становище в суспільстві жінок. Сарматські жінки не лише підтримували лад у господарстві й виховували дітей. Сарматки були воїнами нарівні з чоловіками. В могилу померлої жінки, навіть дівчинки, крім прикрас, клали зброю. А родинні поховання формувалися навколо могили жінки, яку вважали праматір'ю. Обожнювали полювати, виїжджали «на кабана» іноді з чоловіками, а вряди-годи й без них.
Основою суспільного устрою сарматів була родова община, утворена групою споріднених сімей. Особливе місце в сарматській спільноті посідали жінки. Жили сармати табором, у наметах, які взимку утеплювали. Це був народ кочовий — залишалися вони на одному місці доти, допоки худоба не з’їдала траву. Ховаючи померлих, вони клали поруч із ними речі, якими ті користувалися за життя: чоловікам — зброю, кубки з вином; жінкам — прикраси, дзеркальця, голки.
Уміли добувати й обробляти метали. Сармати досить активно торгували шкірами, виробами ремісників. Але головний прибуток отримували від продажу рабів у різні країни світу.
У релігійних поглядах сарматів панівними були культи сонця й вогню. Згодом вони перейняли від скіфів традицію поклоніння мечу.
Оскільки невід’ємною частиною життя цих кочівників була тварина, це позначилося на їхній культурі. Сарматські золоті й срібні вироби виконані в так званому звіриному стилі.
Самобутні звичаї й традиції сарматів вплинули на звичаї й традиції народів, що жили поряд із ними. Як вважають мовознавці, від сарматів в українській мові збереглося багато слів. Наприклад: дбати, тримати, катувати, Дунай, Дніпро, Дністер, Дон та інші.
Объяснение: