Положительные и отрицательные последствия монгольских завоеваний и создания Монгольской империи для народов Евразии:
Отрицательные последствия:
1)Разорение стран,уничтожение городов,деревень,сёл.
2)Огромные человеческие потери,кого не убили в боях,угоняли в плен.
3)Упадок земледелия,ремесленничества,духовный и культурный кризис.
4)Непомерная дань разорённых народов в казну Могольской империи.
5)Распространение болезней,эпидемия чумы.
6)Остановка экономического развития стран,возможность повторных набегов и разорений.
Положительные последствия:
1)Недопущение войн между недружественными странами,и как следствие-сплочение и налаживание добрых отношений между бывшими врагами,устранение междуусобиц.
2)Развитие торговли,укрепление межнациональных связей,появление множества торговых путей.
3)Обмен ценностями культуры,новыми технологиями,внедрение новшеств. 4)Усиление безопасности городов,торговых путей,за счёт монголов.
5)Ассимиляция народов,смешение религий,распространение ислама,благодаря языческой веротерпимости монголов.
6)Развитие управления государством,систематизация и совершенствование управления.
Понад одинадцять століть тому східні слов'яни створили свою першу державу. Літописи та інші пам'ятки давньоруської літератури називають її Руссю, або Руською землею, вчені-історики - Київською, або Давньою Руссю
Вона належала до найбільших, найкультурніших, найрозвиненіших економічно й політично держав середньовіччя. На величезному обширі від Чорного до Білого морів, від Карпатських гір до Волги жили русичі. Вони вирощували хліб і розводили худобу, мали розвинені ремесла й промисли, а руські купці були відомі на торгах Багдада і Константинополя, Кракова й Буди Великого Бултара й Ітилю. Могутньою, високорозвинутою й цілісною була матеріальна й духовна культура Київської Русі. Її народ зводив величні кам'яні храми й ошатні дерев'яні житла, створював могутні фортифікаційні споруди свoїх великих і малих міст, будував на тисячі верст захисні вали проти кочовиків. На весь світ славилися вироби давньоруських майстрів. У Києві, а далі в Новгороді та інших містах Русі складалися літописи, в яких описувалось славне минуле й аналізувалося сучасне життя. Давньоруський народ творив свою усну історію у вигляді переказів і легенд, дружинних пісень і билин, інших фольклорних пам'яток. Київська Русь багато важила в політичному житті Європи і Близького Сходу. З нею змушені були рахуватися візантійські імператори й хозарські хагани. Протягом пів тисячоліття Давньоруська держава затуляла собою європейський світ і Візантію від кочовиків. Київська Русь зробила величезний внесок до світової історії ІХ-ХІІІ ст., тому інтерес до неї не вщухає серед учених сучасного світу.
Джерелами відтворення історії Київської Русі є писемні й речові (археологічні) пам'ятки. Головними писемними джерелами є літописи: "Повість временних літ", Київський, Галицько-Волинський, Новгородські, Суздальський, Московський, Никонівський та ін. Чимало цінного додають і інші писемні пам'ятки - кодекси й записи норм права, князівські земельні грамоти, тощо.
Объяснение: