М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
максик84
максик84
17.11.2021 09:20 •  История

Мини сочинение 3-4 предложения на тему зачем нужно знать . нужно

👇
Ответ:
Kember
Kember
17.11.2021
Я могу сказать если хочешь.
4,5(98 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
AAndrey7600
AAndrey7600
17.11.2021

Данило Галицький –  руський король з династії Романовичів, правитель Галицько-Волинського князівства, король Русі, якого вважають національним героєм України.

 Син князя Романа Мстиславича Великого та (як припускають) візантійської принцеси, доньки імператора Ісаака ІІ Ангела — Єфросинії-Анни. Належав до старшої на Русі гілки роду Мономаховичів, династії Романовичів.

 Після тривалої та напруженої боротьби відновив і розбудував Галицько-Волинську державу, створену його батьком Романом Великим. З перемінним успіхом чинив упертий опір монгольській експансії, одночасно нейтралізуючи військові спроби західних сусідів втручатися у внутрішні справи його держави.

  Він був єдиним серед українських князів періоду феодальної роздробленості, хто зумів об’єднати під своєю владою більшість етнічних українських земель. При ньому міжусобиці в наших землях практично закінчилися, а напади поляків, угорців, литовців і половців поступово відійшли в минуле. При ньому Галицька Русь стала одною з найбагатших держав в Європі, оскільки князь Данило зумів ефективно використовувати всі переваги вигідного географічного положення своїх земель, а також найбільших родовищ солі.  

 Все його життя – це боротьба за захист українських земель від численних завойовників. В 19 років (1223) – один з ініціаторів битви на Калці з монголо-татарами, який вважав, що захищати Батьківщину потрібно на далеких підступах, а не тільки на власній землі. На жаль, князя Данила підтримали не всі, і битва на Калці була програна; у 37 років (1240) великий князь Київський, який дав бій монголо-татарам, зумів отримати більш “м’яку залежність” від Орди, ніж інші давньоруські землі; в 50 років офіційний “Король Русі” (аж до смерті у 1264), який отримав титул короля за союз проти монголо-татар. Майбутній король землі Галицької був старшим сином князя Романа Мстиславовича і його дружини Анни.  

  Данило Романович завжди відрізнявся небувалою особистою відвагою. Молодий князь був сміливий, рішучий, щасливий, до того ж мав репутацію безстрашного бійця. У битві на річці Калка князь волинський Данило рухався зі своїм військом в авангарді. Постійно ходив на вилазки і в розвідку, саме він захопив перших полонених татар. А під час самої битви першим кинувся в саму гущу ворогів і отримав важке поранення в груди.  

 У 1245 році відбулася битва на річці Сан, в Галицькій землі. Князі Данило і Василько Романовичі протистояли польсько-угорській армії, яку привів на Русь їх суперник князь Ростислав. Один з ворожих полків очолював відомий угорський воєвода Фірлей, який хвалився перед військом, кажучи, що русичі ніколи не витримують довгого бою. Але за свою зухвалість і самовпевненість він був жорстоко покараний галицькими воїнами. Сам князь Данило розсіяв угорський полк, захопив прапор і розірвав його навпіл. Поразка іноземних армій було повною: сам же воєвода Фірлей потрапив у полон і був там страчений.

 Реформував військо, створивши важко озброєну піхоту з селян, приборкав боярство.

  Проводив активну прозахідну політику. Під його владою поширювалися західноєвропейські культурні впливи, прищеплювалися відповідні державні адміністративні форми, зокрема в житті міст. Побудував ряд нових міст (Холм, Львів тощо), переніс столицю з Галича — міста боярських заколотів — до Холма.

  Для зміцнення міжнародного авторитету держави 1246 року заснував у Галичі церковну православну митрополію, що перебрала на себе функції загальноруської. Митрополитом було призначено одного з подвижників князя — печатника Кирила.

  1264 року король занедужав і помер у Холмі, де був похований у церкві святої Богородиці, яку збудували за його життя. Літописець, оплакуючи його смерть, назвав його «другим по Соломонові».

  Вимушене підпорядкування татарам обтяжувало князя. Він проводив походи на прикордонні з татарами землі по річках Случ і Горинь — проти так званих «татарських людей», будував укріплення (Кременець і Данилів так і не були взяті татарами), розпочав реорганізацію війська, ударною силою якого стала важко озброєна кінна дружина, а також селянське і міщанське ополчення, шукав союзу з Заходом, зокрема, схилявся до пропозицій, що надходили від папи Іннокентія IV. Папський посол Плано Карпіні дорогою в Орду розмовляв з Васильком про поєднання церков (1246). Сам Данило погодився прийняти від Папи королівський вінець, і в грудні 1253 року (січні 1254) був коронований в Дорогочині.

   

     З усіх зовнішніх дій найуспішнішим був його похід на ятвягів, яких вдалося нарешті змусити платити данину.

  Зміцнення великокняжої влади у Волинсько-Галицкому князівстві за часів Данила було тимчасовим явищем. За правління його наступників відновилися тенденції до феодальної роздрібленості, які провокувала боярська верхівка.

Галицько-Волинська держава, проіснувавши понад століття, поширила свою владу на більшість земель нинішньої України. Грушевський вважав це державне утворення найбезпосереднішим спадкоємцем Київської Русі. Своїм успіхам і життєздатності воно завдячувало видатній особистості короля Данила.

4,5(68 оценок)
Ответ:
arseny666
arseny666
17.11.2021
Русско-иранская война 1826-1828 гг. завершилась Туркманчайским миром, по которому к России присоединилась восточная Армения. Россия также одержала победу в войне с Турцией в 1828-1829 гг. , и по Адрианопольскому миру к ней отошли Анапа, Поти, Ахалцих и Алхалкалаки. В этой ситуации становилось возможным и неизбежным подчинение Россией всего Кавказа.

Начавшееся движение мюридов1 в 30-х гг. возглавил имам Шамиль, одержавший ряд побед над русскими войсками. На территориях Дагестана и Чечни он создал государственную систему – имамат – с многочисленной армией. Но уже в конце 40-х гг. в государственной системе Шамиля стали проявляться признаки кризиса. Царизм воспользовался экономическим и военным ослабле-нием имамата. Перевооруженная и численно увеличившаяся русская армия перешла в наступле-ние. В 1859 г. остатки войска Шамиля были окончательно разбиты.

Присоединение Кавказа к России было завершено в 1864 г.

Значительно обострились противоречия между Россией и европейскими странами после под-писания в 1833 г. Турцией и Россией Ункияр-Искелессийского договора, установившего оборони-тельный военный союз с обязательством взаимной военной защиты.

К середине XIX в. восточный вопрос во внешней политике стран Европы занял важнейшее место. Франция и Англия стремились к военному и торговому приоритету на Средиземном море; Австрия – к экспансии территории Османской империи; Россия – к полному разгрому в одиночку Турции, выходу в Средиземное море, закрытию входа в Черное море чужому флоту и усилению влияния на славянские народы Балкан. Все это привело к Крымской войне (1853-1856), которая началась с переправы русских войск через р. Прут и занятия территории Молдавии и Валахии. Осенью 1853 г. русская эскадра под командованием адмирала П. С. Нахимова (1802-1855) разгро-мила турецкий флот в Синоп-ской бухте. Но европейские державы не намеривались допустить по-беды России над Турцией. Английская и французская военные эскадры вошли в бухту Золотой Рог. Россия теперь вынуждена была воевать против Англии, Франции, итальянских государств – Пьемонта и Сардинии. Военные действия были перенесены в Крым. Главная военно-морская база России на Черном море – Севастополь оказалась в осаде. После 11 месяцев защиты Севастополь пал.

18 марта 1856 г. в Париже был подписан мир, по которому Россия уступала Турции часть Бессарабии, возвращала крепость Карс. России запрещалось иметь военный флот на Черном море и восстанавливать Севастополь как крепость.

Поражение России показало глубокий кризис самодержавно-крепостнического строя, ее от-сталость от передовых стран Европы, настоятельно продиктовало необходимость коренных пре-образований во всех областях жизни, вывело страну из состояния политической неподвижности, вызвало протест широких слоев общества против существующих порядков, обусловило рост кре-стьянских выступлений. Самодержавие вынуждено было приступить к самосовершенствованию и саморегулированию на основе рыночных отношений и свободы граждан.
4,4(55 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: История
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ