1.Факт 1. Самая молодая европейская столица Несмотря на свою долгую историю, статус столицы государства Афины получили, по историческим меркам, совсем недавно. Это случилось в 1834 году, после освобождения Греции от Османского ига
2.Факт 2. Родина демократии Демократия как форма правления возникла именно в Афинах. Произошло это около трех тысячелетий назад, когда стало развиваться ораторское искусство и появился институт выборов. За годы своего существования Афины испытали на себе все формы правления, от монархии до демократии.
3.Факт 3 Афины – родоначальник олимпийского движения В Афинах в 1896 году были проведены первые в современной истории Олимпийские Игры. В них приняли участие 246 спортсменов из 14 государств. К спортивным состязаниям допускались только мужчины, женщинам было запрещено принимать участие в Олимпиаде.
Этруски были древней цивилизацией, которая существовала в 1 тысячелетии до нашей эры на Апеннинском полуострове. Они создали уникальную культуру, которая положила начало римской культуре.
Религия:Этруски были скорее язычниками, потому что они обожествляли природу, поклонялись пантеону богов, главным из которых был Тин – бог неба, и еще два – Уни и Минерва. Этруски делили небо на 16 областей, во главе каждой стояло божество.
Кроме того, они были очень суеверными – верили в том, что боги покарать людей за неудачи и невнимательность, и слабому вниманию людей к богам. Просить прощения этркуски умели при жертвоприношения – главной большой жертвой был человек (чаще всего это были преступники или пленники, но и обычные люди тоже).
Культура:Памятники культуры относятся к концу 9-8 веков до нашей эры. Они создали этрусский язык, медицину, знали анатомию человека, разбирались в стоматологии, имели литературу, научные труды, использовали предметы роскоши, изготавливали керамические изделия, разработали даже особый стиль – импасто, делали сосуды – буккеро и так далее, делали изделия из бронзы.
Религия и культура этрусков во многом похожа на культуру и религию греков и римлян. Конечно, есть особенности: в религии – 16 областей неба, а в культуре – их умения и открытия (анатомия, в частности). Но культура этрусков похожа на римскую – римляне много заимствовали, а именно они заимствовали инженерное искусство (тоже возводили арки), устраивали бои гладиаторов, гонялись на колесницах – этому положили начало этруски.
Літературу епохи Відродження відрізняє нове гуманістичний світогляд, головне в якому - висунення на перший план людини (homo) з його розкутим, звільненим від середньовічних догм розумом і сферою почуттів, визнаної гідною найпильнішої уваги. Боротьба за те, щоб людина стала людяніше, тобто розумніше і добріше, стала основною темою у творах титанів літератури Відродження. Велику до в цій благородній боротьбі подавало їм звернення до поетичної творчості своїх народів, де здавна вироблявся ідеал людини, і до античної культури часу її розквіту, яка теж давала зразки високої людяності.
Для літератури Відродження характерний реалізм, переборює середньовічний алегоризм, який не був повністю знищений у міській літературі. При цьому ренесансному (возрожденчески) реалізму притаманні такі відповідні епосі риси, як титанизм характерів героїв, широта показу дійсності з відтворенням її протиріч, введення в картину дійсності елементів фантастики і пригод, що мають фольклорну основу, оптимізм, породжений вірою в людину. Всі названі риси ренесансного реалізму з великою силою виявилися в творчості титанів художньої думки Шекспіра, Сервантеса, Рабле та інших.
Література Відродження не була однорідною. Якщо на ранньому етапі Відродження в тій чи іншій літературі ясно відчувалося властиве гуманістам "життєрадісний вільнодумство" (Ф. Енгельс), віра в торжество добрих почав, то у творах пізнішого часу помітно відчуття кризи гуманістичних поглядів, відчувається ущербність, трагізм. Так як епоха європейського Відродження була часом формування націй і національних мов, то література епохи розглядається у зв'язку з історією країни, національним характером народу і т.д.