Античные города Северного Причерноморья. И в Европе, и в Азии развитые цивилизации, основанные на земледелии и передовых культурных достижениях, соседствовали с миром варваров. Древние греки и римляне считали варварами все остальные народы, особенно не имевшие государственности. Термин «варвар» в научной лексике (в отличие от бытовой лексики, где он обозначает человека отсталого, враждебного культуре) не является негативной характеристикой. На протяжении всей истории Древнего мира варварские народы наступали на перспективные для грабежа и расселения цивилизованные страны.
В свою очередь финикийцы, эллины, римляне основывали свои колонии на территориях, где жили варвары.
Уже в VI в. до н. э. древнегреческие колонии окаймляли всё побережье Чёрного моря. Колонии создавались не только как торговые факто?рии, но и как новые земледельческие и ремесленные поселения. Вскоре они превратились в самостоятельные полисы. На берегу Днепровско-Бугского лимана, на стыке морских и речных торговых путей, была основана О?львия, от которой вёл сухопутный торговый путь к Тана?ису в устье Дона; на Керченском полуострове возник Пантикапе?й, ставший столицей Боспо?рского царства (его владения охватывали крымское побережье до Феодосии, Таманский полуостров с Фанагори?ей и Горгиппи?ю). На землях та?вров, занимавших побережье горного Крыма, греки-колонисты основали Херсоне?с Таврический (в пределах совр. Севастополя), который распространил власть на побережье Западного Крыма. Херсонес, в отличие от Боспора, имел республиканское политическое устройство. Многие города Северного Причерноморья чеканили свою монету, а также вели торговлю как собственными товарами, так и посредническую между Грецией, южными причерноморскими городами, с одной стороны, и населением восточноевропейских степей – с другой.
Відповідь:
Кожне із громадських об’єднань охоплює своєю діяльністю певні сектори суспільного життя, які, на відміну від політичних партій чи профспілок, не обмежуються політичною діяльністю чи захистом соціально-економічних прав працюючих. Їх діяльність також поширюється і на гуманітарну, інформаційну, екологічну, безпекову та інші сфери суспільного та державного життя України.
Прикладами такої діяльності може слугувати, зокрема: активна взаємодія та співпраця з громадськими організаціями, в т.ч. і міжнародними, з питань гендерної політики, сприяння розвитку проектів гуманітарної до в Україні, з питань вирішення проблеми ВІЛ/СНІДу, маркетингу ринку нерухомості; культурно-просвітницька діяльність, проведення заходів, спрямованих на відродження та розвиток національних, історичних, духовних традицій; діяльність, спрямована на розвиток освіти, науки і техніки; діяльність у галузі охорони здоров’я та пропаганди здорового життя, у галузі екології.
Діяльність цих та інших активно діючих громадських організацій відіграє помітну роль у процесах, що відбуваються в суспільстві.
Таким чином, розглядаючи громадянське суспільств як органічну систему, громадські організації можна визначити первинними і універсальними елементами, своєрідними "клітинами" цієї системи.
Пояснення:
