Объяснение:
Хатшепсу́т — женщина-фараон (1490/1489—1468 до н. э., 1479—1458 до н. э. или 1504—1482 до н. э.) Нового царства Древнего Египта из XVIII династии.
Царица Египта
Царица Египта
Хатшепсут
Известняковая сидячая статуя Хатшепсут в Метрополитен-музее, Нью-Йорк. Царица изображена без накладной бороды, но с символами власти фараона: головной убор немес, увенчанный царским уреем.
Известняковая сидячая статуя Хатшепсут в Метрополитен-музее, Нью-Йорк. Царица изображена без накладной бороды, но с символами власти фараона: головной убор немес, увенчанный царским уреем.
Династия
XVIII династия
Исторический период
Новое царство
Предшественник
Тутмос II
Преемник
Тутмос III
Хронология
1503—1483 (20 лет) — по Э. Ф. Венте, П. Пиччоне
1502—1482 (20 лет) — по Д. Редфорду
1498—1483 (15 лет) — по P.A.Clayton
1490—1468 (22 года) — по Э. Хорнунгу
1489—1469 (20 лет) — по Р. Паркеру
1479—1458 (21 год) — по Р. Крауссу
1479—1458/57 (21—22 года) — по Ю. фон Бекерату, S.Quirke
1479—1457 (22 года) — по K. A. Китчену, C.Aldred, J.Malek
1478—1458 (20 лет) — по N.Grimal, W.J.Murnane, F.Maruéjol
1473—1458 (15 лет) — по D.Arnold, J.Kinnaer, I.Shaw
1472—1457 (15 лет) — по A.M.Dodson
1471—1456 (15 лет) — по P.Vernus, J.Yoyotte
1467—1445 (22 года) — по В. Хельку
1466—1444 (22 года) — по Д. Ситеку
Отец
Тутмос I
Мать
Яхмос
Супруг
Тутмос II
Дети
Нефрура[1]
Захоронение
Долина Царей
Відродження виникло, по-перше, на ґрунті досягнень середньовічної цивілізації, зокрема, періоду пізнього середньовіччя, коли феодальне суспільство досягло найвищого розвитку і зазнало великих змін. У XIV—XV ст. відбувалося швидке піднесення економіки і культури міст, з'явилися нові технічні винаходи (друкарський верстат, компас, артилерія та ін.), розвинулося кораблебудування і мореплавство, зроблено великі географічні відкриття. На цей період припадає початок інтенсивного книгодрукування. У царині культури посилюється боротьба за звільнення філософської думки від догматів церкви, з'являються нові знання і течії, які не вкладалися в середньовічну філософсько-богословську систему.
Усі ці явища готували підґрунтя для прогресивного перевороту, яким і стало Відродження. Проте переворот не був універсальним, він не охоплював соціально-економічні чинники і в основах феодального ладу суттєво нічого не змінював.
Другим чинником, який відіграв величезну роль у становленні і розвитку культури Відродження, була античність. Звідси пішла і назва доби, її культурні діячі зуміли відродити античну спадщину і надати їй великого практичного значення.