Наслідки хрущовської політики десталінізацїї суспільно-політичного життя: *
•призвела до відновлення найжорстокішого тоталітарного режиму.
•зазнала повного краху.
мала суперечливий і незавершений характер.
•привела до встановлення демократичного ладу в країні.
Особливість розвитку промисловості в часи «відлиги»: *
•залучення додаткових іноземних інвестицій у розвиток машинобудування.
•заміна галузевого принципу управління промисловістю на територіальний.
•переорієнтація господарського механізму управління промисловістю з командного на ринковий.
•уповільнення темпів розвитку електроенергетики.
Мета реформ, які проводило керівництво СРСР на чолі з Микитою Хрущовим: *
•побудова в СРСР протягом 20 років комуністичного суспільства, що підняло б життєвий рівень людей на величезний рівень.
•часткове оновлення методів управління державою, косметичний ремонт, який не зачіпав основ чинного ладу й не обмежував повного партійного контролю над суспільством.
•демонтаж тоталітарної системи, демократизація, що давало значно більше прав У країні в оновленій федерації.
•утвердження СРСР як найпередовішої країни світу, перемога соціалізму на всій планеті.
Сутність поняття «реабілітація»: *
•створення умов для рівної, вільної діяльності політичних партій, громадських організацій.
•виправдання, відновлення доброго імені несправедливо звинуваченої, зганьбленої чи засудженої особи.
•повернення на батьківщину після війни військовополонених, цивільних полонених, направлених на примусові роботи, біженців, переселенців.
•примусове, безоплатне вилучення державою для її потреб майна, продовольства громадян.
Укажіть заходи, які позитивно вплинули на рівень життя населення: *
заборона робітникам і службовцям самочинно змінювати місце роботи
інтенсифікація праці шляхом переходу на шестиденний робочий тиждень
підвищення оплати праці, перехід на п’ятиденний робочий тиждень
скасування плати за медичне обслуговування
скасування плати за навчання в старших класах школи й у вищих навчальних закладах
індустріальне будівництво житла та пом’якшення житлової проблеми
проведення грошової реформи, яка спричинила зростання цін.
Складіть речення про події та явища доби, використавши поняття і терміни: лібералізація, десталінізація, ГУЛАГ, «відлига», реабілітація, культ особи. *
Вариант 1
Укажіть цілі, які хотіло досягнути керівництво СРСР, запроваджуючи раднаргоспи. *
деяка децентралізація управління економікою
збільшення виробництва продукції, поліпшення управління народним господарством
приватизація деяких промислових підприємств
прискорення науково-технічної революції
розвиток федеративної побудови СРСР
скорочення бюрократичного апарату
створення основ для переходу на ринкові відносини
Укажіть заходи радянського керівництва у сільському господарстві в роки «відлиги». *
запровадження програми зі створення потужностей, які б забезпечили збільшення виробництва молока і м’яса під гаслом «Догнати і перегнати США»
зменшення фінансування сільського господарства
освоєння цілинних і перелогових земель
передача значної частини землі в оренду селянам
повна ліквідація присадибних господарств колгоспників
поширення над міру посівів кукурудзи
посилення податкового тиску на селян
Прочитайте уривок і вкажіть ознаку економічного розвитку, про яку йдеться в тексті.«Завдання семирічки в галузі сільського господарства ми повинні виконати за п’ять років, а багато колгоспів і радгоспів, і навіть районів — за ще більш короткі строки... Україна повинна збільшити виробництво м’яса не менш, ніж до одного мільйона тонн, або в два рази проти 1958 р.». *
збереження командно-адміністративних методів управління
розвиток сільського господарства за рахунок важкої промисловості
розширення прав республіки у питаннях економічного планування
упровадження у сільськогосподарське виробництво досягнень науково-технічної революції
Вкажіть і обгрунтуйте наслідки політики Хрущова для УРСР
Объяснение:
После провозглашения Римской республики все выборные должности захватили патриции. Плебеям оставили только право голосовать на народном собрании и служить в войске под командованием патрициев.
С развитием торговли у римлян начало формироваться имущественное неравенство. Большинство плебеев потеряли землю и оказались в долговой зависимости от ростовщиков, что угрожало рабством.
Ситуация обострялась. Между сословиями назревала война. Избежать её можно было, удовлетворив такие требования плебеев:
1)предоставить право быть избранным на высшие государственные должности;
2)переделить общинные земли;
3)отменить долговое рабство.
Но патриции не желали делиться с плебеями ни властью, ни богатством. В итоге, напряжение достигло апогея, и в 494 г. до н. э. во время войны Рима с соседями плебеи отказались воевать. Они покинули город и ушли на Священную гору, расположенную недалеко от Рима. Лишь тогда патриции вынуждены были пойти на уступки. Плебеям предоставили право избирать народных трибунов. Эти магистраты должны были защищать интересы плебеев, они могли наложить вето (запрет) на любое решение сената, если считали его несправедливым. Дверь дома народного трибуна всегда должна быть открытой: каждый мог найти здесь защиту. Сам народный трибун объявлялся неприкосновенным. Его убийство считалось тягчайшим преступлением.
В 445 г. до н. э. особым законом было разрешено заключать браки между плебеями и патрициями. Это привело к объединению знатных родов с обеих сторон в особую группу римской знати — нобилитет (с латин. «нобилис» — самый лучший).
Народные трибуны Лициний и Секстий в 367 г. до н. э. добились принятия законов, согласно которым плебеев наделяли землёй. Материал с сайта http://worldofschool.ru
В 326 г. до н. э. было запрещено долговое рабство. Окончательной победой стал закон, принятый в 287 г. до н. э., согласно которому плебеи могли занимать государственные должности и принимать законы. Борьба между плебеями и патрициями завершилась; это привело к уничтожению остатков родового строя и появлению возможности быстрого развития рабовладельческих отношений. Равные в правах, плебеи и патриции формировали гражданское общество Римского государства.