1. Реформи Солана:
а) територіальна реформа, судова реформа, реформа органів управління;
б) сісахвія, соціальна реформа, реформа органів управління;
в) остракізм, територіальна реформа, сісахвія;
г) фінансова реформа, остракізм, сісахвія.
2. Сісахвія здійснена Солоном означала:
а) зміну соціальної структури населення;
б) реформу боргового рабства;
в) введення нової адміністративно-територіальної системи;
г) реформу органів влади.
3. Згідно законів Ману, розмір відсотків по займу залежав від:
а) належності до визначеної варни;
б) мети займу та його забезпечення;
в) розміру та строку займу;
г) взаємовідносин боржника та кредитора
4. Смертна кара за законами Ману не могла застосовуватися в якості міри покарання до:
а) жінок;
б) людей похилого віку;
в) царських слуг;
г) брахманів.
5. Для періоду принципату характерно:
а) становлення абсолютної монархії;
б) посилення ролі сенату в порівнянні з іншими органами державної влади;
в) зосередження всієї повноти влади в державі в одних руках при збереженні республіканських інститутів;
г) оформлення двох центрів політичної влади – сенату та імператора.
6. Сервітути в Римському праві означали:
а) різновид земель власності;
б) форму залога;
в) боргове зобов’язання
г) форму обмеження права власності.
7. „Вардум” в Стародавньому Вавилоні – це:
а) суддя;
б) торговець;
в) воїн;
г)раб.
8. В Стародавньому Вавилоні шлюб вважався дійсним:
а) після отримання згоди батьків нареченої;
б) після внесення викупної плати;
в) після здійснення релігійного обряду;
г) при наявності письмової угоди.
еформация – крупнейший фактор позднесредневековой истории Европы. Остриё этого движения было направлено против католической церкви и её господства. Широкое еретическое движение не было одним мощным выступлением, а Реформация – массированное наступление на католическую церковь с целью подрыва духовной диктатуры римских пап. Начало Реформации свидетельствовало о кризисе христианской веры и необходимости существенного обновления христианского вероучения.
Католическая церковь со своей иерархией идеально вписалась в структуру средневекового общества. Она обслуживала интересы феодального общества. Количество духовенства постепенно возрастало, но при этом ухудшалось его качество. Обогащение духовенства, его безграмотность, симония, непотизм, разврат, роскошь, церковные поборы – всё это вызывало недовольство католической церковью.