Відповідь:
Дехто з істориків вважає, що основною метою перебування монголів на Русі була погоня за половцями. Ще в 1223 р. руські князі виступили союзниками половців, яких за підтримку ворогів монголів — плем'я меркітів і переслідував тепер на руській території хан Батий. Зрозуміло, що, йдучи за втікаючими на Захід половцями, монголи грабували і знищували ті міста, гарнізони яких чинили їм опір.
Золотоординська навала виявилася насамперед у трьох сферах: економічній (система податей та повинностей - данина, мито, плужне, підводне, корм, ловче та ін.); політичній (затвердження Ордою князів на столах та видача нею ярликів на управління землями); військовій (обов’язок слов’янських князівств делегувати своїх воїнів до монгольського війська та брати участь у його воєнних походах). Крім того Золота Орда протягом майже всього періоду свого панування практикувала періодичні спустошливі походи. Отже, загальмувавши соціально-економічний розвиток Русі, суттєво деформувавши суспільні відносини, якісно змінивши структуру влади в північно-східних руських землях, монгольське нашестя та золотоординське іго наклали негативний відбиток на українські землі, загальмувавши їх економічний, політичний і соціальний розвиток на багато років наперед.
Подробнее - на -
Объяснение:
Мыслители эпохи Просвещения
Основные идеи их учения и главные ценности
Джон Локк (1632 - 1704)
• Создал учение о естественных, прирождённых правах человека: на жизнь, свободу и собственность. - Говорил о необходимости разделения властей: отделении исполнительной власти от законодательной.
Шарль Луи де Секонд, барон де Монтескье (1689-1755)
• Изложил политические взгляды в книге «О духе законов». • Развил учение Локка о разделении властей.
Вольтер (1694- 1778)
• Положил начало «вольтерьянству» -свободомыслию и вольнодумству.
Жан-Жак Руссо (1712 - 1778)
• Учение о том, что власть принадлежит всему народу.
Адам Смит (1723- 1790)
• Выступал за свободу торговли землёй. • Утверждал, что главным источником богатства является труд.
Объяснение:
Хотя в IX—X веках в городах и крупных поселениях Мавераннахра, Хорасана и Хорезма было развито ремесленное производство, однако государство Саманидов оставалось все же земледельческой страной. Основная часть населения была занята поливным земледелием и скотоводством. Создаваемые веками оросительные системы, различные водные сооружения: плотины, водохранилища, водоподъемные чигири, подземные водные галереи — кяризы, вододелители и т.п., позволяли возделывать разнообразные виды сельскохозяйственных культур. Преобладающая часть поливных земель была занята зерновыми посевами и садами. На пойменных участках и в дельтах речных долин были расположены рисовые, бахчевые, овощные поля. Часть поливных земель отводилась под технические культуры.
Население Зарафшанской, Кашкадарьинской и Ферганской долин, Шаша (Чача), Илака, Хорезма выращивали пшеницу, ячмень, овес, горох, просо, чечевицу, кунджут, лен, кенаф и т.д. В Самаркандском оазисе, кроме основной культуры — пшеницы, было много посевов льна, кенафа и клещевины. В Хорезме засевали много кунджута. Из зерен льна, кунджута и клещевины получали масло. Основным занятием жителей предгорных районов Мавераннахра было скотоводство, но и они занимались обработкой богарных земель. На богарных землях в основном выращивалась пшеница. В оазисах Мургаба, Бухары, Самарканда и Шаша большое место отводилось тонковолокнистому хлопчатнику. Из других технических культур выращивали шафран и марену для изготовления различных лекарств и красителей.
Відповідь:
Дехто з істориків вважає, що основною метою перебування монголів на Русі була погоня за половцями. Ще в 1223 р. руські князі виступили союзниками половців, яких за підтримку ворогів монголів — плем'я меркітів і переслідував тепер на руській території хан Батий. Зрозуміло, що, йдучи за втікаючими на Захід половцями, монголи грабували і знищували ті міста, гарнізони яких чинили їм опір.
Золотоординська навала виявилася насамперед у трьох сферах: економічній (система податей та повинностей - данина, мито, плужне, підводне, корм, ловче та ін.); політичній (затвердження Ордою князів на столах та видача нею ярликів на управління землями); військовій (обов’язок слов’янських князівств делегувати своїх воїнів до монгольського війська та брати участь у його воєнних походах). Крім того Золота Орда протягом майже всього періоду свого панування практикувала періодичні спустошливі походи. Отже, загальмувавши соціально-економічний розвиток Русі, суттєво деформувавши суспільні відносини, якісно змінивши структуру влади в північно-східних руських землях, монгольське нашестя та золотоординське іго наклали негативний відбиток на українські землі, загальмувавши їх економічний, політичний і соціальний розвиток на багато років наперед.