адміністративно-територіальний устрій українських земель у російській імперії не враховував історичних традицій адміністративного устрою наддніпрянщини й мав на меті їх у відповідність до інших регіонів у її складі. в імперських колах стосовно українських земель використовували інші назви: правобережжя називали південно-західним краєм, південь — новоросією, лівобережжя і слобожанщину — малоросією.
губернія — основна адміністративно-територіальна одиниця в російській імперії із 1708 р.
повіт — адміністративно-територіальна одиниця, що існувала на українських землях із другої половини xiv ст. до 1923 р. генерал-губернаторство — адміністративно-територіальна одиниця в російській імперії в 1775—1917 рр., до складу якої входила одна або кілька губерній.
лівобережна і слобідська україна. кількість населення українських
_ земель, підвладних російській імперії наприкінці xviii —
у xix ст., збільшилася приблизно втричі: із 7,7 до 23,5 млн осіб. однак це відбувалося не лише за рахунок природного приросту населення, а й переселень представників інших народів до наддніпрянщини.
у російській імперії стосовно українців використовували назву «малороси», хоча в тогочасних наукових публікаціях і літературі досить поширеними були також визначення «українці» та «україна».
рынок всегда был самым оживленным местом в городе . на рынке продавали обсолютно все . купцы приезжали со всех концов света . и главной их было продать как много больше и получит немало . они как могли призывали к себе покупателей . купцы громко кричали,зазывая покупателей . а покупателей было много. от знатного человека до раба. каждый искал что нибудь . крестьяне- зерна для посевов ,орудия труда . военные - доспехи и т.п , богачи рассматривали заморские товары (ну а дальше сама как-нибудь дополни,можно дополнить то,что написано в параграфе,)
Абде. отметь лучшим