М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
Александа7
Александа7
12.08.2022 15:10 •  История

Какие колониальные конфликты были наиболее серьёзными?», «Укажите не менее 3 примеров либерализации общественной жизни на Западе в 1960-90-е гг.», «Назовите отличительные особенности развития Германии в 1949-80-е гг.»

👇
Открыть все ответы
Ответ:
343463165313
343463165313
12.08.2022
Происходящие изменения в стране не затронули политическую систему общества. Все важнейшие проблемы жизни государства решала РКП (б) и ее аппарат. Но социально-политический кризис начала 20-х гг. и введение нэпа вызвали "дискуссию о профсоюзах": о месте и роли профсоюзов в государстве, о политическом значении нэпа. Появились фракции, чьи точки зрения противоречили позиции В.И. Ленина. Л.Д. Троцкий и его сторонники предлагали еще больше централизовать управление и фактически ликвидировать профсоюзы. Фракция "рабочая оппозиция" (А.Г. Шляпников, А.М. Коллонтай, С.П. Медведев и др.) предлагала, чтобы партия и Советское государство занимались политикой, а профсоюзы - экономикой, настаивали на демократизации системы управления. Многие коммунисты вышли из РКП (б), считая, что введение нэпа означает реставрацию капитализма и измену социалистическим принципам. РКП (б) грозил раскол. Итоги дискуссии были подведены на Х съезде РКП (б) в 1921 г. Была принята резолюция "О единстве партии", запрещавшая группировки и фракции. После съезда партии была проведена чистка, в результате которой более 150 тысяч ее членов (3/4 состава РКП) лишились партийного звания. Это позволило укрепить в партии единомыслие и ее единство, как важнейшего звена в системе управления государством.Следующим важным звеном в политической системе общества продолжал оставаться аппарат насилия - ВЧК, переименованный в 1922 г. в Главное политическое управление (ГПУ). ГПУ следило за настроением всех слоев общества, выявляло инакомыслящих, отправляло их в тюрьмы и концлагеря. ГПУ обвинило 47 арестованных ранее руководителей эсеровской партии в контрреволюционной деятельности.Состоялся первый крупный политический процесс при советской власти. Трибунал ВЦИК приговорил 12 обвиняемых к смертной казни, остальных - к различным срокам тюремного заключения. Осенью 1922 г. из России было выслано 160 ученых и деятелей культуры, не разделявших политику большевиков и их взгляды ("философский пароход").Большевики поставили под свой контроль деятельность Церкви. В 1922 г. под предлогом сбора средств для борьбы с голодом была конфискована значительная часть церковных ценностей. Усилилась антирелигиозная пропаганда, разрушались храмы, соборы, Начались преследования священников. Патриарх Тихон, избранный в 1917 г. Поместным Собором, был заключен под домашний арест. После смерти Тихона в 1925 г. правительство воспрепятствовало избранию нового патриарха.Местоблюститель патриаршего престола, митрополит Петр был арестован. Его преемник, митрополит Сергий и 8 архиереев вынуждены были проявить лояльность по отношению к советской власти. В 1927 г. они подписали Декларацию, в которой обязывали священников, не признававших новую власть, отойти от церковных дел.Укрепление единства партии, разгром политических и идейных противников позволили упрочить однопартийную политическую систему.В "Письме к съезду", озабоченный судьбами строительства социализма, он предлагает принять меры для укрепления партии, чтобы избежать ее раскола. В этом письме В.И. Ленин дал характеристику шести членам ЦК партии: И.В. Сталину, Л.Д. Троцкому, Л.Б. Каменеву, Г.Е. Зиновьеву, Н.И. Бухарину, Г.Л. Пятакову, особо выделив первых двух. В.И. Ленин наметил задачи культурной революции в стране, отметив, что для построения социализма необходимо распространять достижения науки и культуры среди самых широких масс трудящихся.В 1924 г. умер В.И. Ленин. В партии усилилась борьба за лидерство. Еще в 1922 г. был учрежден пост Генерального секретаря ЦК РКП (б). Им был избран И.В. Сталин.Вначале этот пост был чисто техническим и незначительным. Но И.В. Сталин оказался талантливым организатором. Он унифицировал структуру партийных комитетов разных уровней. Это привело к усилению не только внутрипартийной централизации, но и всей административно-государственной системы. И.В. Сталин расставил в центре и на местах верные ему кадры. В результате он сосредоточил в своих руках огромную власть.Предложения Троцкого об отказе от нэпа, возвращении к методам политики военного коммунизма отвергло большинство руководителей партии большевиков как несвоевременные. Тем не менее, противоборство в партии продолжалось.Новый его этап развернулся в 1925г. Непосредственной причиной этого оказался очередной срыв плана хлебозаготовок. Бухарин Н.И. и Председатель Совнаркома СССР А.И.Рыков, назначенный на эту должность после смерти Ленина, видели его преодоление в расширении рыночных отношений. Зиновьев, Каменев и их сторонники усмотрели в бухаринской позиции уступку кулачеству и угрозу отхода от диктатуры пролетариата.Разногласия по политике нэпа на XIV съезде ВКП(б) в декабре 1925г. вылились в дискуссию по фундаментальным теоретическим вопросам. Генеральный секретарь Центрального Комитета ВКП(б) И.В. Сталин поддержал Н.И.Бухарина, считавшего что укрепление союза рабочего класса и крестьянства в условиях рыночных отношений, регулируемых государством, открывает путь к построению социализма в СССР. Политика нэпа устояла, но ненадолго.
4,5(56 оценок)
Ответ:
seniorkovalyov
seniorkovalyov
12.08.2022

УКРАЇНА

12418 / Коментарів нетІсторія Конституції України

27 червня 2007 р

джерело

1 лайков128 червня 1996 року Верховна Рада України прийняла нову Конституцію України - першу Конституцію незалежної української государства.Депутати працювали над проектом, залишаючись у сесійній залі всю ніч з 27 на 28 червня.

Парламентарії врахували зауваження Президента України, а також підтримали всі спірні статті проекту - про державні символи України, про державну українську мову, про право приватної власності в Україні.

Прийняття конституції закріпило правові основи незалежної України, її суверенітет і територіальну цілісність.

Прийняття конституції було найважливішим кроком у забезпеченні прав людини і громадянина, сприяло подальшому підвищенню міжнародного авторитету України на світовій арені.

Розглядаючи питання про конституційні права України, необхідно звернеться до видатних пам'яток правової культури України.

Ще в княжі часи, коли починалося формування феодального права, з'явилася «Руська Правда» князя Ярослава Мудрого - найважливіший юридичний пам'ятник Київської Русі. На ім'я автора це документ ще називають «Правдою Ярослава». У наступні століття цей документ доповнювався і змінювався. В даний час відомо 106 списків «Руської Правди», складених у XIII-XVII ст. Вони відображають певні етапи розвитку феодалізму в Київській Русі, включають в себе права власності, види договорів, кримінальне право.

«Руська Правда» і місцеве звичаєве (Ця інформація базується на звичаях) право були чинним законом в Литві, до складу якої входили північні і центральні українські землі. У XVI ст. тут видаються три збірки законів (1529, 1566 1588 pp.), які отримали назву Литовські статути. У них регулювалися питання кримінального права і процесу. Ці документи захищали інтереси шляхти. Литовський статут 1588 р тривалий час був чинним законом на землях України. Литовські статути були кодексом феодального права, в якому інтереси шляхти ретельно захищалися нормами цивільного і кримінального права.

Серед пам'яток правової культури України значне місце займають збірники магдебурзького права, що діяли в містах, які звільнялися від управління і суду феодала і користувалися правом самоврядування (виникло в місті Магдебурзі). Магдебурзьке право встановлювало порядок виборів і функції органів міського самоврядування, суду., Купецьких об'єднань, цехів, регулювало питання торгівлі. Опіки, спадкування, визначало покарання за різні види злочинів.

Українські міста одержували магдебурзьке право від литовських князів, польських королів, російських царів, а також українських гетьманів. Першим це право на Україні одержали міста: Санок (1339г.), Який був в Галицько-Волинському князівстві; Львів (1356г.); Київ (протягом 1494-1497 рр.); Станіслав (1663 г.), нині Івано-Франківськ. Пізніше магдебурзьке право отримало більшість міст України: Вінниця, Глухів, Дубно, Житомир, Козелець, Лубни, Полтава, Чернігів та ін.

Фактичне застосування магдебурзького права в Україні припинилося після поширення в ній в 1783 р «Установи для управління губернією Всеросійської імперії» 1775 і створення загальноросійської судової системи. Указом 1831 р Микола І скасував магдебургсоке право по всій Україні, крім Києва, де воно збереглося до 1835 року в містах Західної України, які після першого поділу Польщі в 1772 р відійшли до Австрії, застосування магдебурзького права було припинено в 1786 р

У XVII ст. Поряд з місцевим звичаєвим правом, польсько-литовським законодавством і магдебурзьким правом з'явився документ, який підтверджує політичну і правову автономію України в складі Російської держави. До складу цього документа увійшли: Березневі статті (Перяславські договори або Договір Богдана Хмельницького) 14 березня 1654 р вказані до них статті Богдана Хмельницького (статті Війська Запорозького) 21 березня 1654 р подані російському царю, і царські укази до них.

Перша в історії українського народу дійсно демократична народна конституція з'явилася при Ф. Орлика на початку XVIII в. (Згадайте з курсу історії України, коли і за яких обставин П. Орлик став гетьманом України).

4,5(78 оценок)
Новые ответы от MOGZ: История
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ