Щорічно 24 травня у багатьох слов’янських країнах (Білорусі, Болгарії, Македонії, Росії, Сербії, Чорногорії, Україні та в інших) урочисто прославляють святих Кирила і Мефодія — творців слов’янської писемності.
Святі рівноапостольні брати Кирило і Мефодій, православні ченці, в ІX столітті (орієнтовно — 862 рік) створили слов’янську абетку — на основі грецької мови, суттєво змінивши її, щоб передати слов’янську звукову систему. Новий алфавіт отримав назву «кирилиця». Окрім неї, також була створена ще одна слов’янська абетка — глаголиця.
Одночасно вони почали перекладати з грецької на слов’янську Євангеліє і Псалтир. Кирило та Мефодій переклали зі старогрецької мови багато книг, що започаткувало слов’янську літературну мову і книжкову справу. В середньовічній Європі слов’янська мова стала третьою після грецької та латинської, за до якої поширювалося Слово Боже.
Двадцятирічна просвітницька діяльність Кирила та Мефодія і їхніх учнів мала всеслов’янське значення: вони підняли освіту і спільну культуру слов’янських народів на високий щабель, заклавши тим самим основи церковнослов’янської писемності, фундамент усіх слов’янських літератур.
Святкування пам’яті святих братів ще за старих часів мало місце в усіх слов’янських народів, але потім, під впливом різних історичних і політичних обставин, було забуте. На початку XІX століття разом із відродженням слов’янських народностей відновилася і пам’ять про слов’янських первоучителів, пише Голос України.
У революции были объективные и субъективные причины:
- главная объективная причина - в том, что в Англии уже развивался капитализм, буржуазию поддерживало новое дворянство (gentry), которое было связано с капиталистическими отношениями и торговлей, а политика короля и феодалов явно препятствовала этим процессам;
- субъективная причина — неудачная политика первых Стюартов (Якова I и Карла I). Карл I Стюарт впервые в истории позволил явное неуважение к парламенту и его роспуск. Эта политика спровоцировала парламент на открытую борьбу против монарха. Грубое поведение короля по отношению к парламенту, традициям, элите породило такое же грубое отношение революционно настроенной части элиты к королю. "Долгий парламент", созванный Карлом I под нажимом общественности, принял исторические решения: - ликвидировал чрезвычайные суды - Звездную палату и Высокую комиссию; - лишил королевскую власть и церковь преимуществ в судебных вопросах; - установил фактическую свободу печати; - привлек к ответственности многих высших чиновников. Ну, а дальше уже сам делай выводы! Источник: Негоже за счет других учиться!
Создание Северогерманского союза. Война с Австрией сильно вымотала канцлера . Бисмарк взял отпуск. Но отдыхать ему пришлось недолго. С начала 1867 года Бисмарк упорно работал над созданием Конституции Северогерманской конфедерации. После некоторых уступок Конституция была принята, и Северогерманский союз появился на свет. Две недели спустя Бисмарк стал канцлером. Подобное усиление Пруссии сильно взволновало правителей Франции и России. К тому же южногерманские земли находились под сильным влиянием Франции, что препятствовало столь желанному объединению Германии
Щорічно 24 травня у багатьох слов’янських країнах (Білорусі, Болгарії, Македонії, Росії, Сербії, Чорногорії, Україні та в інших) урочисто прославляють святих Кирила і Мефодія — творців слов’янської писемності.
Святі рівноапостольні брати Кирило і Мефодій, православні ченці, в ІX столітті (орієнтовно — 862 рік) створили слов’янську абетку — на основі грецької мови, суттєво змінивши її, щоб передати слов’янську звукову систему. Новий алфавіт отримав назву «кирилиця». Окрім неї, також була створена ще одна слов’янська абетка — глаголиця.
Одночасно вони почали перекладати з грецької на слов’янську Євангеліє і Псалтир. Кирило та Мефодій переклали зі старогрецької мови багато книг, що започаткувало слов’янську літературну мову і книжкову справу. В середньовічній Європі слов’янська мова стала третьою після грецької та латинської, за до якої поширювалося Слово Боже.
Двадцятирічна просвітницька діяльність Кирила та Мефодія і їхніх учнів мала всеслов’янське значення: вони підняли освіту і спільну культуру слов’янських народів на високий щабель, заклавши тим самим основи церковнослов’янської писемності, фундамент усіх слов’янських літератур.
Святкування пам’яті святих братів ще за старих часів мало місце в усіх слов’янських народів, але потім, під впливом різних історичних і політичних обставин, було забуте. На початку XІX століття разом із відродженням слов’янських народностей відновилася і пам’ять про слов’янських первоучителів, пише Голос України.