Кревська унія: причини укладання, суть та наслідки
Кревська унія 1385 року — угода, укладена між Королівством Польським та Великим князівством Литовським, Руським і Жемайтійським 14 серпня 1385 р. у м. Крево (Білорусь).. Причини: Після Ольгерда, внаслідок міжусобної боротьби, до влади прийшов його молодший син Ягайло (1377 — 1392). З самого початку він зіткнувся з цілою низкою проблем, які постали перед Великим князівством Литовським: внутрішньою нестабільністю в державі, викликаною в значній мірі порушенням ним принципу родового старшинства в успадкуванні великокнязівського престолу; і; посиленням агресивних сусідів — Тевтонського ордену та Московського князівства. У такій ситуації Ягайло змушений був шукати зовнішньої підтримки. У 1385 р. він погодився на пропозицію Польщі, яка мріяла про українські та білоруські землі, захоплені Литвою, і уклав із нею у замку Крево, неподалік Вільно, унію.
Суть:
1) об'єднання Польщі і Литви в єдину державу внаслідок шлюбу польської королеви Ядвіги і литовського князя Ягайла;
2) обрання польським королем Ягайла, який прийняв ім'я Владислава II та одночасно залишався великим князем литовським;
3) перехід у католицтво язичницького населення Литви. Наслідки:Кревська унія створила реальні передумови для боротьби із зовнішньою загрозою. Водночас вона викликала небезпеку польської експансії на територію Великого князівства Литовського.. Тому реалізація умов унії, спроби ліквідувати державний суверенітет Литви і перетворити залежні від неї землі Русі на об'єкт феодальної колонізації польською елітою, відразу ж викликала сильну протидію. Як наслідок, протягом майже двох століть після укладення Кревської унії зберігалася державна окремішність Литви та Польщі, які, незважаючи на спільного володаря, залишалися двома самостійними політичними організмами.
Объяснение:
Своеобразен вклад Урала в искусство и культуру России. С XIV—XVI вв. известна башкирская народная песня «Урал». Башкирский национальный герой Салават Юлаев известен как автор стихов и песен, в частности, ему приписываются тексты «Урал» и «Мой Урал».
Фундамент, на котором выросло декоративно-прикладное искусство Урала, — это промышленность. Уральское камнерезное искусство — уникальная разновидность русского декоративно-прикладного искусства. Урал является центром отечественной промышленной обработки мрамора. Известен Урал также промышленным производством различных чугунных предметов домашнего обихода, а также его художественным литьём (Каслинское литьё). В начале XVIII века на заводе в Екатеринбурге отливали чугунные горшки, котлы и чугунные заслонки к печам. Позднее чугунное литьё стали применять более широко, в том числе, в архитектуре и промышленности. Было возрождено получение булатной стали, зародилась металлургия легированных сталей.
Наиболее известными уральскими писателями являются Сергей Аксаков, Дмитрий Мамин-Сибиряк и Павел Бажов (впервые выполнил литературную обработку уральских сказов: «Малахитовая шкатулка», «Каменный цветок», «Серебряное копытце», «Хозяйка Медной горы» и многие другие).
Вклад в искусство и культуру России также внесли уральские художники, такие как Алексей Денисов-Уральский, Виталий Волович, Алексей Казанцев, Миша Брусиловский, Юрий Филоненко, Валерьян Бахарев, Геннадий Мосин и многие другие.
Скульптор и заслуженный художник РСФСР Виталий Зайков создал памятник «Сказ об Урале», установленный на Привокзальной площади Челябинска. Памятник изображает могучего кузнеца-великана, символизируя горнорудную промышленность. Зайков также создал другие скульптуры, установленные в разных местах Урала.
Учившийся в УрГУ писатель-документалист Алексей Иванов в начале XXI века создал серию работ, посвящённых истории и культуре Урала. Основной цикл текстов называется «Хребет России» (метафорический образ Уральских гор), на его базе совместно с известным журналистом Леонидом Парфёновым была создана одноимённая серия документальных фильмов.
Объяснение:
https://history.vn.ua/pidruchniki/world-history-10-class-2018-ladichenko/20.php
Объяснение: