Виникло християнство в І ст. н. е. серед іудеїв Палестини і незабаром поширилося на всю територію Римської імперії.
Одним із основних чинників його зародження був соціально-політичний, що виявився у глибокій кризі Римської імперії, супроводжуваний невдоволенням населення існуючими порядками, повстаннями і навіть громадянськими війнами.
Згідно з християнським вченням засновником його є Ісус Христос — Син Божий, який з волі Бога-Отця зійшов на землю, отримав людську природу через народження Дівою Марією, дав людям заповіді Нового Завіту, прийняв страждальницьку смерть, воскрес і вознісся на небо.
В статье анализируются особенности национальной политики Российской империи в конце XIX начале XX в. Автор показывает, что процессы социальной и национальной мобилизации усиливали гетерогенность страны. Экспансия на Кавказ и в Среднюю Азию еще более тому, что этническое, конфессиональное, социальное и экономическое многообразие России в течение XIX в. еще более увеличилось. В то же время модернизация и индустриализация имели интегрирующее действие. В соответствии с этим и национальная политика начиная с 1860-х г г была направлена на административную систематизацию и унификацию гетерогенного государства, а на поднимающиеся национальные движения отвечала частичным проведением культурной русификации. Этим тенденциям к национальной гомогенизации общества противостояли стойкие силы, стремившиеся и дальше к объединению империи на сословно-династических основах.
ответ:Із другої половині XV ст. Московське князівство посилювало свої позиції на міжнародній арені, що призвело до боротьби із Великим князівством Литовським за «руську спадщину», тобто за україно-білоруські землі. Причиною цьому стало бажання московського князя Івана ІІІ об’єднати всі історичні землі Київської Русі під зверхністю Москви, узявши собі титул «Государя всієї Русі» та активно просуваючи доктрину так званого «третього Риму».
Объяснение: