готика, кратко говоря – это архитектурный стиль, пришедший на смену романскому стилю, начиная с xii века. он господствовал по всей европе вплоть до xv века, а в некоторых странах существовал и в xvi столетии.
слово готика не имеет отношения к германскому племени готов. сначала оно использовалось в уничижительном смысле деятелями возрождения, которые сравнивали все предшествующее искусство с варварскими формами. во франции готика называлась более правильно – «стрельчатым стилем». сейчас готика по праву считается архитектурным стилем средневековья.
главными чертами готики были:
• стремление вверх, легкость архитектурных форм;
• большая высота строения;
• стрельчатые арки; островерхие крыши;
• большие окна с витражами;
• большое количество скульптурных фигур;
романский стиль в архитектуре был необходим во время междоусобных войн и представлял собой в первую очередь архитектуру оборонных сооружений. готика стала нужна во время активного расширения городов. появляются совершенно новые типы зданий: биржа, рынок, суд, больница, ратуша.
готика, кратко говоря, придавала городу новый, грациозный и легкий облик, но одновременно и величественный.
храм xiii века - теперь уже не только место для богослужения. здесь теперь разыгрывают театральные представления, устраивают диспуты студенты. город рос, и нужно было, чтобы храм мог вместить всех жителей.
и строители, чтобы не утолщать стены и не делать сооружение массивным, создали новую конструкцию. они стали применять стрельчатые своды и особую систему нервюр, которые равномерно распределяли нагрузку. применение опорных столбов, на которые теперь приходилась вся тяжесть свода, расширить пространство сооружения. вместо узких бойниц теперь можно было делать широкие окна, украшенные для красоты разноцветными витражами.
самым великолепным образцом готического архитектурного стиля стал собор парижской богоматери. он известен «галереей королей» и огромным количеством фигур химер, которые пугали входящих.
скульптура также повсеместно применяется в готическом стиле, как и в романском. чаще всего применяли статуи-колонны и монументальные статуи. в готическом стиле также широко используется скульптурная резьба по камню – изображение цветов и листьев.
готика теряет свое значение с приходом эпохи ренессанса в xvi веке.
Християнство виникло у другій половині 1 ст. в одному із східних районів Римської імперії - Палестині. Головною соціальною причиною виникнення християнства було безсилля пригноблених у боротьбі з гнобителями. Пригноблені неодноразово підіймалися на боротьбу за своє визволення. Проте усі повстання неминуче зазнавали поразки. Жорстокі розправи з повстанцями посилювали настрої загальної апатії, відчаю та безнадії, а щоб продовжувати жити в таких умовах треба було мати якусь перспективу в житті. Та частина рабів і пригноблених, котра відмовилася від боротьби, знайшла розраду в релігії.
У формуванні конкретних особливостей нової релігії відіграв і свою роль також цілий ряд інших соціальних обставин. Існування імперської влади сприяло виробленню уявлення про єдиного Бога на небі. Посилення економічного, політичного та ідейного спілкування між народами (як наслідок утворення Римської імперії) породило в свідомості людей уявлення про наднаціонального Бога, який обіцяв іння усім людям незалежно від їхньої національності. Розклад рабовласницького суспільного ладу вимагав від можновладців ідеологічних засобів впливу на маси і привів їх у зв'язку з цим до підтримки християнської релігії.
Античне християнство мало свої ідейні джерела, головними з яких були іудаїзм, релігійно-філософські вчення Філона та Сенеки, ідеологія кумранської общини, релігії східних народів Римської імперії.