Набиралися рекрути з селян, або, в разі коли були бажаючі з міщан, також молодші сини безземельної шляхти могли бути офіцерами, крім того не треба забувати про козацтво, яке заробляло як наймані війська. У замках завжди були військові формування (охорона, або саме військові формування (якщо шляхтич мав право на власне військо) - тобто навчити володіти зроєю в замках-фортецях шляхти було кому. Наприклад, у Яреми Вишневецького було військо власне, яке нічим не поступалося коронному війську. Шляхта у порубіжжі зі Степом Вільним обов'язково мала війська у маєтках - щоб боронили платників падатків та майно від татарських "візитів" за ясирем. До того ж часи були такі, що сусіди не гребували наїздами один на одного, наприклад, у Генріка Сенкевича описано що тітка Елени Курцевич сама такі наїзди робила з синками та дворовими - це з популярної літератури. З наукової є конкретні статті у законодавстві та судової практики про розповсюдженість практики наїздів. Широко відомий випадок наїзду старости Черкаського Чаплицького на хутір Суботів сотника Богдана Хмельницького - і яка халепа для Польської корони з цього вийшла у 1648 році.
В конце 1540-х была сформирована Избранная рада, которая провела множество реформ в 1550-х. Эти реформы(государственного управления, правовая, церковная, военная, налоговая, местного управления) централизовали власть, укрепили военное могущество, ввели новый свод законов, сделали единение обрядов в церкви и единение системы налогообложения. Это всё укрепило власть в стране. Я думаю, больше всего укрепил Судебник Ивана 4- новый свод законов(правовая реформа) и военная реформа, т.к. законы и армия - основа жизни и могущества любого государства.
Оба в средиземноморье, оба на полуостровах.
Различие - на разных полуостровах, на греческих больше островов вокруг. Кстати могли бы и сами посмотреть на карту, там все видно.
Объяснение: Это всё что я могу сделать для тебя.