ответ:Військові дії в Сицилії в початковий період війни розвивалися для римлян досить успішно. Римське військо у 264 р. без труднощів здобуло Мессану й рушило в глибину Сицилії. Грецькі міста, налякані недавньою перемогою Рима над Тарентом, піддавалися одне за другим, а навіть могутні Сиракузи розірвали зв'язки з Карфагеном і визнали над собою протекторат Римської держави. А сиракузький тиран Гієрон перейшов на їх бік. У 262 р. за його підтримки римляни після піврічної облоги оволоділи одним з найбільших міст Сицилії, що знаходилося в руках карфагенян, — Акрагантом. Це був серйозний успіх, але вже тоді римлянам стало зрозуміло, що подальша боротьба з Карфагеном не обмежиться діями військ на суші і що необхідно створити свій власний флот. В західній частині острова карфагенці укріпилися сильно, а їхній полководець Гамількар Барка, тобто «Гамількар Блискавка», успішно відбивав римські напади. Узбережні міста Карфаген боронив за до свого флоту, який також блокував береги Сицилії і Південної Італії.
Объяснение:Вторая Пуническая война (называемая также римлянами «войной против Ганнибала» и Ганнибаловой войной[3], 218—201 до н. э.) — военный конфликт между двумя коалициями, во главе которых стояли Рим и Карфаген, за гегемонию в Средиземноморье. В разное время на стороне Рима воевали Сиракузы, Нумидия, Этолийский союз и Пергам, на стороне Карфагена — Македония, Нумидия, Сиракузы и Ахейский союз.
Официальной причиной войн стала осада и взятие испанского города Сагунта (союзника Рима) карфагенским полководцем Ганнибалом. После этого римляне объявили Карфагену войну. Поначалу карфагенская армия под предводительством Ганнибала одерживала верх над римскими войсками. Самой значительной из побед карфагенян является битва при Каннах, после которой в войну на стороне Карфагена вступила Македония. Однако римляне вскоре смогли перехватить инициативу и перешли в наступление. Последним сражением войны стала битва при Заме, после которой Карфаген за мира. В результате войны Карфаген потерял все свои владения за пределами Африки, Рим же стал сильнейшим государством западного Средиземноморья.