Транше́йна війна́, або Позиці́йна війна́ — війна, в якій збройна боротьба ведеться переважно на суцільних, відносно стабільних фронтах з глибокоешелонованою обороною. Як правило, характеризується високою щільністю військ і розвиненим інженерним забезпеченням позицій.Під час ведення позиційної війни військово-політична і стратегічна обстановка залишаються стабільними впродовж тривалого часу. Військові дії з обох сторін послідовні і малорезультативні, наступальні операції неефективні, і навіть при сприятливому завершенні призводять до обмежених результатів. Стратегічною метою позиційної війни стає демографічне і економічне виснаження супротивника.
Перехід до позиційної війни пояснюється нездатністю (при існуючому балансі сил і рівні розвитку зброї та військової техніки) обох сторін здійснювати прориви оборони суперника або розвивати тактичні прориви в оперативні.
Характерним прикладом позиційної війни можуть служити бойові дії в Першу світову війну на західному фронті з кінця 1914 року і на східному фронті з кінця 1915 року
веке началась длительная и тяжелая война между Англией и Францией. Она продолжалась с перерывами более ста лет, и поэтому ее назвали Столетней войной (1337—1453).
Французский король стремился отвоевать у Англии Аквитанию: без этого не могло завершиться объединение Франции. Но Аквитания была ценным источником доходов, и английский король не желал терять ее.
Английский король был родственником короля Франции: его мать была дочерью Филиппа IV Красивого. Используя то, что после смерти сыновей Филиппа IV стала править династия Валуа, он заявил о своих правах на французский престол.
2. Армии двух стран. Французское войско состояло из рыцарских отрядов, возглавляемых сеньорами. Рыцари не признавали дисциплины: в бою каждый из них действовал самостоятельно и старался выделиться личной доблестью. Пехота состояла из чужеземных наемников. Рыцари относились к пехотинцам с презрением.
Английское войско было организовано лучше французского. Им командовал сам король. Кроме рыцарской конницы, у англичан была многочисленная дисциплинированная пехота, которая состояла из свободных крестьян. Пехотинцы-лучники пускали из арбалетов стрелы на 600 шагов,а с 200 пробивали рыцарские доспехи.