Від часу виникнення Запорозької Січі й реєстрового козацтва єдиною військово- політичною організацією, у межах якої до середини XVII ст. відбувався розвиток українського козацтва, було Військо Запорозьке. Основними складовими його політичного устрою були Козацька рада, влада гетьма і військової старшини, кошова й територіально-полкова системи.
Роль законодавчо-розпорядчого зібрання Війська Запорозького, на якому кожен козак міг висловити свою думку, відігравала Козацька рада. Вона збиралась у встановлені дні року або в будь-який час на вимогу товариства. Учасники ради утворювали широке коло, усередині якого розміщувались урядовці. Свою волю козаки виявляли вигуками та підкиданням шапок. Під час походів ради відбувалися у військових таборах. На радах розглядали важливі питання внутрішньої та зовнішньої політики, а також обирали військову старшину. Козацька рада обирала також гетьмана, який мав вищу виконавчу й судову владу, був головнокомандуючим і представляв Військо Запорозьке під час дипломатичних переговорів. У розпорядженні гетьмана були два порученці – осавули, писар, який керував військовою канцелярією й бунчужний, що носив бунчук (довгу палицю з металевою кулею й кінським хвостом), який вказував місцезнаходження гетьмана на полі бою. Артилерією командував обозний, а злочинців судив військовий суддя.
За до кошової системи здійснювалося розміщення козаків у польовому таборі під час військових походів та на території Січі. На Січі козаки жили у великих довгих хатах-куренях. їхнє господарське й військове життя очолювали курінні отамани. Усього налічувалося до 38 куренів, у яких, як правило, гуртувалися земляки. Кожен курінь мав свої риболовецькі місця, які щороку переділялися жеребкуванням на Козацькій раді. На коші зберігався військовий скарб (військові припаси й цінності), а також козацькі клейноди.
Територіально-полкова система Війська Запорозького сформувалась упродовж 1625–1638 pp., коли були створені й приписані до певної території полки реєстрового козацтва з центрами в Чигирині, Каневі, Черкасах, Білій Церкві, Переяславі та Корсуні.
Складовими військового устрою Війська Запорозького були полки (у них налічувалося від п'ятисот до кількох тисяч козаків), сотні й десятки, очолювані полковниками, сотниками і десятниками або отаманами.
Політичний і військовий устрій Війська Запорозького став зразком для української козацької держави, яка виникла в роки Національно-визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького в середині XVII ст. У межах цієї держави, що також мета назву Військо Запорозьке, Запорозька Січ стала окремою автономною військово-політичною одиницею.
Замечание 1 Авторы определяют его как исторический процесс, в ходе которого произошло резкое усиление роли городов в развитии социума. Выражалось это в том, что случилось преимущественное сосредоточение населения, культуры и экономики, а также иных сфер жизни человека именно в городской среде. С другой стороны, достаточно активно распространялись стандарты городской культуры на сельскую местность. Нельзя с точностью дать однозначную оценку процессу урбанизации. Она оказала огромное влияние на расслоение населения, которое было обозначено и в более ранние периоды. Но если до этого социальные слои выстраивались по признакам доходов, то теперь добавились еще две категории – «городское население» и «сельские жители». Замечание 2 Исторически урбанизация была обусловлена большим количеством моментов. Но наиболее серьезный – необходимость и эффективность концентрации разнообразных форм и видов деятельности, а также необходимость в общении и иных взаимодействиях, построение межличностных отношений на основе экономических и политических интересов.
Информация взята с сайта биржи Автор24: https://spravochnick.ru/sociologiya/suschnost_i_principy_socialnyh_processov/socialnye_processy_19_veka/ .