21)б
22)а
23)Саламинское сражение — морское сражение между греческим и персидским флотами в ходе Греко-персидских войн, произошедшее в 480 г. до н. э. близ острова Саламин в Сароническом заливе Эгейского моря неподалёку от Афин.Битве предшествовал ряд событий, которые могли существенно повлиять на дальнейший ход войны. Войско персов заняло и разрушило Афины. Жители города были предварительно эвакуированы на ближайший остров Саламин. В узких проливах между островом и материком оказался сосредоточен весь союзный греческий флот (согласно Эсхилу — 311 кораблей, Геродоту — около 380)[8][9]. Среди эллинов возникли серьёзные разногласия. Большинство военачальников предлагало покинуть Саламин и направить все силы на защиту Коринфского перешейка. Афинский стратег Фемистокл указывал на то, что только в условиях узких проливов греки могут победить превосходящий как по количеству судов, так и по качеству подготовки моряков флот персов[10][11]. Видя невозможность повлиять на решение других военачальников, он решился на хитрость.
У Русі-Україні, як і раніше, діяли школи при церквах і монастирях. Можна було здобути також домашню освіту. Написи (епіграфічні пам’ятки) на побутових речах, графіті, берестяні грамоти свідчать про високий рівень поширення грамотності серед населення Русі-України. Книжне навчання було доступне для представників різних верств суспільства. Були навіть осередки навчання для дівчат. У 1068 р. донька князя Всеволода Ярославича Янка заснувала при Андріївському монастирі школу для дівчат.
Історичні подробиці
На стінах Софії виявлено слова, які мають ознаки сучасної української мови:
• «Господи рабу своєму Василеві...» — така форма давального відмінка (Василь — Василеві) не зустрічається в російській мові, а збереглася лише в українській.
• Остапко, Іванко, Жадко — зменшувально-пестливі форми чоловічих імен, характерні для української мови.
• Дієслова в минулому часі, які закінчуються на «в»: писав, ходив (а не — писал, ходил), а також дієслова із закінченням «ти»: долучити, скончати.
• Типові для української мови чоловічі імена із закінченням «о»: Данило, Кирило, Дмитро.
• Форми дієслів без літери «т»: пече.
Поміркуймо!
1. У чому полягає значення графіті як історичного джерела?
2. Які знання, на вашу думку, передавали дітям у родинах?
Так само, як і в інших країнах, на Русі поширювалися наукові знання. Шлях до наукових досягнень у різних галузях наук відкривали перекладені твори, що містили інформацію з історії, географії, медицини, астрономії тощо. Досвід господарської діяльності, будівництва храмових споруд, палаців князів і бояр, оборонних укріплень сприяв накопиченню практичних знань з хімії, математики, арифметики. Розвивалися медичні знання. До нас дійшли згадки про лікаря Агапіта.
Свідчать документи
Києво-Печерський патерик (збірка оповідань) про Агапіта
[...] блаженний Агапіт почав допомагати святому старцю в подвигах та трудився і так багато років; коли захворював хтось з братії, блаженний залишав келію свою, в якій не було нічого, що можна було б викрасти, приходив до хворого брата і служив йому: піднімав його, укладав, виносив на своїх руках і невпинно благав Бога про зцілення недужих; якщо ж хвороба іноді і затягувалася, то через це Господь бажав помножити віру і посилити молитву раба Свого Агапіта. Наслідуючи подвигам преподобного Антонія, блаженний Агапіт сподобився бути учасником і рівним з ним благодаті: молитвою своєю він зціляв усіх недужих, також подаючи їм трави, які варив в їжу собі, за що, власне, і був прозваний лікарем.
1. Хто був зразком для Агапіта в лікарській справі?
2. На прикладі діяльності Агапіта розкрийте вплив християнства на розвиток культури в Русі-Україні.
3. ЛІТЕРАТУРА РУСІ-УКРАЇНИ
Пригадайте, які жанри літератури розвивалися в Русі-Україні. Де розташовувалися осередки книгописання? Чим відрізнялася перекладна та оригінальна література?
Розкрийте характерні особливості пам’яток літератури, фрагменти назв яких згадані у хмаринці слів.
Объяснение:
1)73-71 годах до нашей эры
2)1) причины - при завоеваний в Италии население побеждённой стороны становились рабами и при этом произошло большое скопление рабов в Древнем Риме. Рабам относились очень жестоко, что и стало причины восстании Спартака.
3)итог - в битве при Силаре в 71 году до н.э. закончилась поражением армии Спартака. Причиной поражении были эти: 1) разногласие между повстанцев в тактике. 2) по отношению численности войск Красса у Спартака войска было мало.