Еволюцією називають поступовий розвиток від простішого до складнішого, від примітивного до досконалого. В даному випадку під еволюцією можна розуміти вдосконалення управління грецького суспільства шляхом залучення більшої кількості громадян до участі в ньому.
Так, правитель Солон 594 р. до н.е. провів низку реформ в Афінах, що насамперед стосувалися збільшення участі демосу в управлінні полісом на противагу владі аристократів. Він поділив громадян на чотири розряди - від бідніших до багатших. Всі групи мали військовий обов'язок і важелі в управлінні Афінами, залежно від кількості їх майна. Якщо багатші громадян мали більше прав в управлінні державою, то вони й мали більший обсяг військового обов'язку (будували і споряджали своїм коштом бойові кораблі), і навпаки - бідніші громадяни мали менший обсяг військового обов'язку - відбували службу в піхоті з власним озброєнням.
Громадянська належність при Солонові визначалася родовим походженням, то вже архонт Клісфен 509 р. до н.е. запровадив територіальний принцип отримання афінського громадянства. Клісфену належить також остракізм - вигнання тієї особи з Афін, ім'я якої найбільше писали на остраконі - глиняному черепку. Проте остракізмом швидко почали зловживати, купляючи голоси виборців. Перикл призначив заробітну плату за службу, а це означало, що управляти державою можуть і представники демосу, а не лише аристи
Существовало несколько типов храмов: «храм в антах» или дистиль (двухколонный),простиль, отличающийся от первого наличием не двух, а четырех фасадных колонн,амфипростиль, представляющий собой двойной простиль. Несмотря на простоту вышеперечисленных типов, в древнегреческой архитектуре преобладал усложненный вид, характеризующийся большим количеством колонн. Наиболее часто в греческих храмовых постройках встречается периптер, окруженный по всему периметру колоннами, а также диптер с двойным рядом колонн и круглый периптер с целлой цилиндрической формы.
Еволюцією називають поступовий розвиток від простішого до складнішого, від примітивного до досконалого. В даному випадку під еволюцією можна розуміти вдосконалення управління грецького суспільства шляхом залучення більшої кількості громадян до участі в ньому.
Так, правитель Солон 594 р. до н.е. провів низку реформ в Афінах, що насамперед стосувалися збільшення участі демосу в управлінні полісом на противагу владі аристократів. Він поділив громадян на чотири розряди - від бідніших до багатших. Всі групи мали військовий обов'язок і важелі в управлінні Афінами, залежно від кількості їх майна. Якщо багатші громадян мали більше прав в управлінні державою, то вони й мали більший обсяг військового обов'язку (будували і споряджали своїм коштом бойові кораблі), і навпаки - бідніші громадяни мали менший обсяг військового обов'язку - відбували службу в піхоті з власним озброєнням.
Громадянська належність при Солонові визначалася родовим походженням, то вже архонт Клісфен 509 р. до н.е. запровадив територіальний принцип отримання афінського громадянства. Клісфену належить також остракізм - вигнання тієї особи з Афін, ім'я якої найбільше писали на остраконі - глиняному черепку. Проте остракізмом швидко почали зловживати, купляючи голоси виборців. Перикл призначив заробітну плату за службу, а це означало, що управляти державою можуть і представники демосу, а не лише аристи
Объяснение: