Объяснение:
Массовые политические репрессии 1920-1950-х годов имели для жизни общества и государства серьезные негативные последствия. Точной статистики политических репрессий в СССР не существует, хотя их масштабы чрезвычайно велики. Статья посвящается не только жертвам репрессий, она ставит своей целью дать характеристику инициаторов, участников и исполнителей «операции по репрессированию». Именно в такой формулировке дан один из приказов НКВД № 00447 от 30 июля 1937 г. В статье рассматриваются события, связанные с репрессиями 1937-1938 гг. в Оренбургской области, где первые аресты начались во второй половине 1936 г. Автор показывает, как сложившаяся командно-административная система, чудовищный судебный произвол, создание внесудебных органов для осуществления репрессий, торжество бесправия, обстановка беззакония и многое другое привело к массовым трагедиям. В центре внимания исследователя уничтожение лучших партийных и советских кадров, капитанов индустрии, тысяч честных тружеников. Автор статьи, кроме документов, извлеченных из фондов оренбургских архивов, привлекает воспоминания жертв произвола, а также материалы из личной переписки с их родственниками. Российское государство осудило многолетний террор и массовые преследования собственного народа как несовместимые с идеей права и справедливости.
Відповідь:Кандидат геологічних наук, старший науковий співробітник науково-дослідної лабораторії теоретичної та прикладної геофізики Інституту геології Київського національного Університету ім. Тараса Шевченка Ксенія Бондар зазначила, що під час розвідки в Іллінській церкві застосували один із найпоширеніших та перевірених у світовій практиці геофізичних методів – метод високочастотних електромагнітних зондувань, або ж георадарний метод. За до чотирьох георадарів з різною робочою частотою і, відповідно, різної роздільної здатності та глибинності, обстежили простір під підлогою церкви до глибини більше ніж 4 м.
"За результатами обробки даних георадарного зондування ми отримали чітке тривимірне зображення аномалії у центральній частині церкви. Її геометрія та розміри (довжина 3 м, ширина 1,3 м) відповідають об’єкту, схожому на склеп", - розповіла Бондар.
За її словами, ще 1970 року саме цю центральну частину церкви досліджував відомий український археолог Роман Юра. У своєму щоденнику він відмітив зміщення фундаментної плити однієї з колон на північ. Проте його експедиції не вистачило буквально метра, аби дійти до об’єкта, оскільки на той час не було можливості дослідити підземний простір до такої глибини, не руйнуючи його.
Бондар також поінформувала, що раніше їхня пошукова група знайшла в державній науковій архітектурно-будівельній бібліотеці ім. В. Заболотного копію метрики Іллінської церкви, складену 1885 року вчителем Медведівської церковно-приходської школи О. Татаровим (її оригінали перебувають у Санкт-Петербурзі). У метриці записано, що праворуч церкви біля середньої колони, ближче до заходу, є склеп Зиновія Богдана Хмельницького та його сина Тимоша, закиданий будівельним сміттям під час перебудови церкви. Цей документ, вважають науковці, підтверджує офіційну версію поховання, яку в своїх книгах описав один із найкращих біографів Хмельницького Іван Крип’якевич.
Пояснення: