3. Вкажіть правильне судження. Наслідки Полтавської битви для українських земель: 1. Росія стала найвпливовішою державою в тогочасній європейській політиці, її дії щодо України були спрямовані на обмеження автономії Гетьманщини; 2. Україна як автономія у складі Росії здобула нові права; 3.Було зруйновано столицю Запорізької Січі, прихильники І.Мазепи зазнали репресій. А. Тільки 1-й варіант правильний. Б. Тільки 2-й варіант правильний. В. Тільки 3-й варіант правильний. Г. Всі варіанти правильні. 4. Позначте прізвище кошового отамана Запорозької Січі, який разом із запорожцями підтримав гетьмана І.Мазепу під час Північної війни. А. К. Булавін. Б. Г.Галаган. В. К.Гордієнко. Г. І.Сірко. 5. Вкажіть, що собою являли Рішительні пункти. А. Угода між І.Мазепою та Карлом ХІІ. Б. Зобов’язання, які взяв на себе І.Скоропадський при обранні на посаду Гетьмана. В. Договірні статті Петра І та Павла Полуботка. Г. Договірні статті між Д.Апостолом та царським урядом. 6. Вкажіть, яке з положень не відповідає змісту українсько-шведського договору. А. Шведський король зобов’язується захищати Україну від ворогів, коли про це по гетьман. Б. Україна стає незалежною і вільною. Всі землі, захоплені Москвою, повертаються Україні. В. Гетьмани повинні погоджувати зовнішньополітичну діяльність зі шведським королем. Г. Мазепа стає довічним князем України.. 7. Вкажіть, коли відбулися описані в історичному джерелі події. «…Цар приготував новий удар українській автономії. При гетьмані поставлена була рада … з шести російських офіцерів… з бригадиром Вельяміновим у головах …» А. 1708 р Б. 1709 р В. 1722 р Г. 1727 р. 8. Вкажіть ім’я російської імператриці, яка відновила гетьманство в Україні. А. Анна Іоаннівна. Б. Єлизавета Петрівна В. Катерина ІІ Г. Софія Олексіївна. 9. Вкажіть ім’я правителя, за часів якого вперше було обмежене вживання української мови.. А. Катерина І Б. Петро І В. Єлизавета Петрівна Г. Катерина ІІ 10. Вкажіть неправильне твердження. А. Головним наслідком діяльності С.Палія було повернення Правобережжя під владу Москви. Б. За часів Д.Апостола було повернено у державну власність безпідставно захоплені землі. В.Проти П.Полуботка було розпочато судову справу зі звинувачення його у державній зраді. Г. За правління І.Скоропадського російський уряд значно обмежив права Гетьманщини. 11. Вкажіть, яка подія не відповідає періоду правління Кирила Розумовського. А. Відновлення практики призначення старшини і роздачи земель гетьманом. Б. Обмеження права переходу селян на інші землі.. В. Відновлення зовнішньополітичних відносин Гетьманщини. Г. Створення станових судів і поділ Гетьманщини на 20 повітів.. 12. Вкажіть, яке твердження не відповідає періоду правління Гетьманського уряду. А. Створення перешкод російсько-українським шлюбам. Б. Російсько-турецька війна. В. Терор «Таємної канцелярії». Г. Поступова русифікація українського населення.
Основателем даосизма считается Лао-Цзы(Старый Учитель), живший в конце VI — начале V вв. до н. э.
Главные источники — философские трактаты «Дао Цзин» и «Дэ цзин», совместно именуемые «Дао дэ цзин».
Основными понятиями даосизма являются «Дао» и «Дэ».
«Дао»— путь, по которому в своем развитии должны идти человек и природа, универсальный мировой закон, обеспечивающий существование мира;
«Дэ» — энергия, благодаря которой первоначало «Дао» преобразовалось в окружающий мир.
Основные идеи даосизма:
• все в мире взаимосвязано, нет ни одной вещи, ни одного явления, которые не были бы взаимосвязаны с другими вещами и явлениями;
• материя, из которой состоит мир, едина; существует кругооборот материи в природе («все происходит из земли и уходит в землю»);
• мировой порядок, законы природы, ход истории незыблемы и не зависят от воли человека, следовательно, главный принцип жизни человека — покой и недеяние («у-вэй»);
• особа императора священна, только император имеет духовный контакт с богами и высшими силами; через личность императора на Китай и все человечество сходит «Дэ» — животворящая сила и благодать; чем ближе человек к императору, тем больше «Дэ» перейдет от императора к нему;
• познать «Дао» и получить «Дэ» можно лишь при полном соблюдении законов даосизма, слиянии с «Дао» — первоначалом, послушании императору и близости к нему;
• путь к счастью, познанию истины — освобождение от желаний и страстей;
• необходимо во всем уступать друг другу.
Конфуцианство— древнейшая философская школа, которая рассматривает человека, прежде всего как участника социальной жизни.
Основоположником конфуцианства является Конфуций (Кун-Фу-Цзы), живший в 551 — 479 гг. до н. э.
Главным источником учения является произведение Лунь Юй(«Беседы и суждения»).
Конфуцианское золотое правилоповедения людей в обществе гласит: не делай другим того, чего не желаешь себе.
Учение Конфуция содержит ряд основополагающих принципов:
• жить в обществе и для общества;
• уступать друг другу;
• слушаться старших по возрасту и по званию;
• подчиняться императору;
• сдерживать себя, соблюдать меру во всем, избегать крайностей;
• быть человечным.
Большое внимание Конфуций уделяет вопросу, каким должен быть начальник(руководитель).
Руководитель должен обладать следующими качествами:
• подчиняться императору и следовать конфуцианским принципам;
• управлять на основе добродетели («бадао»);
• обладать необходимыми знаниями;
• верно, служить стране, быть патриотом;
• обладать большими амбициями, ставить высокие цели;
• быть благородным;
• делать только добро государству и окружающим;
• предпочитать убеждение и личный пример принуждению;
• заботиться о личном благосостоянии подчиненных и страны в целом.
В свою очередь, подчиненный должен:
• быть лояльным по отношению к руководителю;
• проявлять старание в работе;
• постоянно учиться и самосовершенствоваться.
Другим важнейшим социальным учением Древнего Китая являлся легизм (школа законников, или Фацзя).Его основателями были Шан Ян (390 - 338 гг. до н. э.) и Хань Фэй (288 - 233 гг. до н. э.). В эпоху императора Цинь-Ши-Хуа (III в. до н. э.) легизм стал официальной идеологией.
Основной вопрос легизма: как управлять обществом?
Легисты выступают за то, чтобы управлять обществом путем государственного насилия, опирающегося на законы.Таким образом, легизм — философия сильной государственной власти.
Основными постулатами легизма являются следующие:
• человек обладает изначально злой природой;
• движущей силой человеческих поступков являются личные эгоистические интересы;
• как правило, интересы отдельных индивидов (социальных групп) взаимопротивоположны;
• чтобы избежать произвола и всеобщей вражды, необходимо государственное вмешательство в общественные отношения;
• государство (в лице армии, чиновников) должно поощрять законопослушных граждан и жестоко карать провинившихся;
• основным стимулом правомерного поведения большинства людей является страх перед наказанием;
• основным разграничением правомерного и неправомерного поведения и применения наказания должны являться законы;
• законы должны быть одинаковы для всех, а наказание должно применяться и к простолюдинам, и к высшим чиновникам (независимо от звания), если они нарушили законы;
• государственный аппарат должен формироваться из профессионалов (то есть чиновничьи должности должны даваться кандидатам, обладающим необходимыми знаниями и деловыми качествами, а не передаваться по наследству);
• государство — главный регулирующий механизм общества и, следовательно, имеет право вмешиваться в общественные отношения, экономику, личную жизнь граждан.