Боротьба за Середземномор'я. У XVI ст. османи, які мали сильний флот, спробували встановити свій контроль над Середземним морем. У 1522 р. вони відібрали в хрестоносців о.Родос. Турецьке підданство прийняли безстрашні алжирські пірати, які вели непримиренну боротьбу з Іспанією за право безкарно грабувати в морі. Пірати атакували іспанські галеони, навантажені награбованим в Америці золотом. У 1541 р. Карл V послав проти піратської держави 518 кораблів. Грандіозний похід закінчився крахом. Іспанці втратили в битві понад 150 суден і десятки тисяч загиблими і полоненими. Ціна раба на алжирських ринках упала до ціни цибулини. У 1565 р. величезний турецький флот понад чотири місяці намагався захопити острів Мальту, що був «замком» до західної частини Середземномор'я. Острів захищали 600 рицарів-госпітальєрів, 8 тис. солдатів і ополченців. Великий магістр ордену, 74-річний де Па Валет, досить вдало організував оборону острова. Коли на до прийшов іспанський флот, османи відступили. На захід від Мальти турки не пройшли. Битва під Лепанто остаточно поховала надії османів на повне панування на Середземному морі. Особливо успішним було просування турків у глиб Європи. Держава, населення якої перевищувало 25 млн осіб, підкорила країни Балканського півострова, Угорщину, Крим і Молдавію. У XVI ст. володіння турецьких султанів охоплювали землі трьох континентів. Виникла світова держава османів. ІЗ перших вуст. «Я — раб Божий і султан усього світу. Милістю Божою я — провідник громади Мухаммеда. Я — шах у Багдаді, цезар у Візантії і султан у Єгипті, що посилає свої кораблі в моря Європи, Магриба й Індії. Я султан, що захопив корону й трон Угорщини й передав відданому рабу.
Справедливость – категория не только морального сознания, но также правового, экономического и политического. Не случайно великие античные философы (Платон и Аристотель) выделяли эту категорию в качестве основной для оценки состояния всего общества
.Тем не менее, в той степени, в какой политические решения и законы рассматриваются как справедливые или несправедливые, речь всегда идет об их нравственной оценке, то есть о том, согласны ли люди жить в обществе, проводящем данную политику, или же отвергают его как несправедливое, бесчеловечное, унижающее достоинство человека или отдельных групп людей.
Понятие справедливости отражает не только отношения людей между собой, но и по отношению к некоторому целому. Справедливость – системное качество, содействующее общему благу.
Аристотель говорил, что справедливость выражает не какую-то одну добродетель, а охватывает их все. Поэтому справедливость – это особая, «совершенная добродетель». Правосудность (справедливость) – величайшая из добродетелей, «и ей дивятся больше, чем свету вечерней и утренней звезды» (Аристотель).
Но я не совсем поняла вопрос, поэтому это может быть и не правильно
Для начала поймем что Римская империя - главный центр цивилизации Античности, именно там зарождаются многие виды ремесел, появляется довольно сложное рабовладельческое общество, появляется достаточно продуманное законодательство (даже сейчас в юридических институтах изучают римское право), зарождается христианство, не говоря о достижениях искусства... Те народы, которые находились в составе Римской империи или как-то взаимодействовали с ней (в основном торговля) впитывали в себя всю культуру, все достижения Рима, как бы ассимилировали их культуру и свою и получили толчок в своем развитии, и даже после падения Западной Римской империи (476 год) как бы продолжали развиваться по её законам. Поэтому имели огромное преимущество и опережали в развитии народы Восточной Европы. То есть то обстоятельство, что народы Восточной Европы не взаимодействовали с Римской империи, предопределило их дальнейшую судьбу - самобытность развитие и постоянное отставание от стран запада. (достаточно вспомнить курс истории России и все сразу станет понятно)
Боротьба за Середземномор'я. У XVI ст. османи, які мали сильний флот, спробували встановити свій контроль над Середземним морем. У 1522 р. вони відібрали в хрестоносців о.Родос. Турецьке підданство прийняли безстрашні алжирські пірати, які вели непримиренну боротьбу з Іспанією за право безкарно грабувати в морі. Пірати атакували іспанські галеони, навантажені награбованим в Америці золотом. У 1541 р. Карл V послав проти піратської держави 518 кораблів. Грандіозний похід закінчився крахом. Іспанці втратили в битві понад 150 суден і десятки тисяч загиблими і полоненими. Ціна раба на алжирських ринках упала до ціни цибулини. У 1565 р. величезний турецький флот понад чотири місяці намагався захопити острів Мальту, що був «замком» до західної частини Середземномор'я. Острів захищали 600 рицарів-госпітальєрів, 8 тис. солдатів і ополченців. Великий магістр ордену, 74-річний де Па Валет, досить вдало організував оборону острова. Коли на до прийшов іспанський флот, османи відступили. На захід від Мальти турки не пройшли. Битва під Лепанто остаточно поховала надії османів на повне панування на Середземному морі. Особливо успішним було просування турків у глиб Європи. Держава, населення якої перевищувало 25 млн осіб, підкорила країни Балканського півострова, Угорщину, Крим і Молдавію. У XVI ст. володіння турецьких султанів охоплювали землі трьох континентів. Виникла світова держава османів. ІЗ перших вуст. «Я — раб Божий і султан усього світу. Милістю Божою я — провідник громади Мухаммеда. Я — шах у Багдаді, цезар у Візантії і султан у Єгипті, що посилає свої кораблі в моря Європи, Магриба й Індії. Я султан, що захопив корону й трон Угорщини й передав відданому рабу.
Объяснение: