Грецькі поліси та Рим були розташовані в Середземномор'ї. Рим асимілювався до грецького життя, але, зрештою, існували ще великі відмінності між Давнім Римом та давньогрецькими полісами, особливо Афінами. Історію стародавніх римлян та давньогрецьких міст-держав можна порівняти використовуючи економічні, соціальні та політичні аспекти. У порівнюваних країнах спільним є те, що там були соціальні класи, створені різницею багатств (за матеріальним принципом). Соціальні класи греків включали рабів, вільних людей, метеки (чужинці, які проживали на території полісу), громадяни, військові та жінки (варто виділити окремо, так як, попри те, що вони входили в усі вище перелічені класи, права у них відрізнялися від прав чоловічої частини населення). В Римі були раби, вільні люди, військові, плебеї та патриції. Римські жінки вважалися громадянами з правами, яких не було у грецьких полісах. У полісах Греції, жінки не могли володіти майном, повинні бути усамітненими та займатися лише домашніми справами. Основним їх обов'язком було виконання домашніх справ, одруження та народження дітей на відміну від Риму, де жінок цінували за відданість, смирення, вірність чоловіку, та вони мали свободу пересування та могли володіти майном. У грецькій родині, сини могли оскаржувати право своїх батьків керувати сім'єю; в римській родині ж, сини цього права не мали.
ПОСЛЕ ПОБЕДЫ НА РЕКЕ СИТИ МОНГОЛЬСКИЕ ВОЙСКА УСТРЕМИЛИСЬ К НОВГОРОДУ. ИХ ПУТЬ ЛЕЖАЛ ЧЕРЕЗ ТОРЖОК. ЭТОТ ГОРОД БЫЛ ПЕРЕВАЛОЧНЫМ ПУНКТОМ ДЛЯ НОВГОРОДСКИХ КУПЦОВ И ТОРГОВЦЕВ ИЗ ВЛАДИМИРА И РЯЗАНИ, СНАБЖАВШИХ НОВГОРОД ХЛЕБОМ. В ТОРЖКЕ ВСЕГДА ИМЕЛИСЬ ЗАПАСЫ ЗЕРНА. ЗДЕСЬ МОНГОЛЫ РАССЧИТЫВАЛИ ПОПОЛНИТЬ ОСКУДЕВШИЙ ЗА ЗИМУ ЗАПАС КОРМОВ. НО ЖИТЕЛИ ТОРЖКА ЗАРАНЕЕ ПОДГОТОВИЛИСЬ К СХВАТКЕ С ПРОТИВНИКОМ. ОНИ НАМОРОЗИЛИ НА ГОРОДСКИХ СТЕНАХ И ВОРОТАХ ЛЕДЯНОЙ ПАНЦИРЬ, ЧТО БЫ МОНГОЛЫ НЕ СМОГЛИ ЗАКРЕПИТЬ ШТУРМОВЫЕ ЛЕСТНИЦЫ И ПОДЖЕЧЬ ГОРОД. ГОРОЖАНЕ В ТЕЧЕНИЕ ДВУХ НЕДЕЛЬ ОТБИВАЛИ АТАКИ ВРАГА. НО, ДАЖЕ ОВЛАДЕВ ТОРЖКОМ, МОНГОЛЫ ТАК И НЕ СМОГЛИ ПОПОЛНИТЬ ХЛЕБНЫЕ ЗАПАСЫ, ЖИТЕЛИ ПОДОЖГЛИ СКЛАДЫ С ЗЕРНОМ. В СЕРЕДИНЕ МАРТА МОНГОЛЬСКАЯ АРМИЯ ВОЗОБНОВИЛА ПОХОД НА ВЕЛИКИЙ НОВГОРОД. НО ПОРЕДЕВШИЕ В БИТВАХ С РУССКИМИ РАТЯМИ И НЕ ИМЕЮЩИЕ ДОСТАТОЧНЫХ ЗАПАСОВ ПРОДОВОЛЬСТВИЯ И ФУРАЖА МОНГОЛЬСКИЕ ОТРЯДЫ БЫЛИ ВЫНУЖДЕНЫ ОСТАНОВИТЬСЯ, НЕДОЙДЯ ДО НОВГОРОДА СТО ВЕРСТ. ГОРОД ИМЕЛ МОЩНЫЕ УКРЕПЛЕНИЯ ХОРОШО ПОДГОТОВЛЕННЫЕ ВОЙСКА. ОБ ЭТОМ МОНГОЛЬСКАЯ РАЗВЕДКА НЕСОМНЕННО ИЗВЕСТИЛА БАТЫЯ И ЕГО ВОЕНАЧАЛЬНИКОВ. ПОСЛЕ ГЛУБОКИХ РАЗДУМИЙ ХАН ПРИНЯЛ РЕШЕНИЕ ПОВЕРНУТЬ МОРДЫ КОНЕЙ НА ЮГ. БОИ С НОВГОРОДЦАМИ МОГЛИ ЗАТЯНУТЬСЯ И МОНГОЛЬСКИМ КОННИКАМ ПРИШЛОСЬ БЫ ДЕЙСТВОВАТЬ В УСЛОВИЯХ ВЕСЕННЕЙ РАСПУТНИЦЫ НА ЛЕСИСТО-БОЛОТИСТОЙ МЕСТНОСТИ. В КОНЦЕ МАРТА МОНГОЛЫ ПОДОШЛИ К НЕБОЛЬШОЙ КРЕПОСТИ КОЗЕЛЬСК. ГОРОЖАНЕ ОКАЗЫВАЛИ МУЖЕСТВЕННОЕ СОПРОТИВЛЕНИЕ ЗАХВАТЧИКАМ В ТЕЧЕНИЕ ПОЧТИ ДВУХ МЕСЯЦЕВ. БАТЫЙ НАЗВАЛ КОЗЕЛЬСК ЗЛЫМ ГОРОДОМ И ПРИКАЗАЛ СРОВНЯТЬ ЕГО С ЗЕМЛЕЙ. ПОСЛЕ ВЗЯТИЯ КОЗЕЛЬСКА ОБЕССИЛЕННЫЕ ОТРЯДЫ БАТЫЯ УШЛИ В БОГАТЫЕ ПАСТБИЩАМИ ПРИДОНСКИЕ СТЕПИ И ПРОВЕЛИ ТАМ ВСЕ ЛЕТО 1238 ГОДА. А ОСЕНЬЮ ЭТОГО ЖЕ ГОДА ОНИ СОВЕРШИЛИ НАБЕГИ НА МУРОМ, НИЖНИЙ НОВГОРОД И ДРУГИЕ ГОРОДА СЕВЕРО ВОСТОЧНОЙ РУСИ.
В 1784 г. Джеймс Уатт получил патент и узаконил своё изобретение. Ему удалось использовать силу пара для вращения вала. Паровая машина Уатта потребляла вдвое меньше угля, чем “машина Ньюкомена” и выполняла больший объём работ. К этому времени Дж. Уатт так устал от множества разочарований, что даже не сознавал, как велико значение его изобретения.
В 1765 г. плотник Дж. Харгривс усовершенствовал прялку, чтобы прясть не одну, а 20 нитей. В честь своей дочери он назвал свою самопрялку “Прялка Дженни”. Она приводилась в движение рукой человека, т.е. была переходом от ручного при к машине.
Объяснение:
Грецькі поліси та Рим були розташовані в Середземномор'ї. Рим асимілювався до грецького життя, але, зрештою, існували ще великі відмінності між Давнім Римом та давньогрецькими полісами, особливо Афінами. Історію стародавніх римлян та давньогрецьких міст-держав можна порівняти використовуючи економічні, соціальні та політичні аспекти. У порівнюваних країнах спільним є те, що там були соціальні класи, створені різницею багатств (за матеріальним принципом). Соціальні класи греків включали рабів, вільних людей, метеки (чужинці, які проживали на території полісу), громадяни, військові та жінки (варто виділити окремо, так як, попри те, що вони входили в усі вище перелічені класи, права у них відрізнялися від прав чоловічої частини населення). В Римі були раби, вільні люди, військові, плебеї та патриції. Римські жінки вважалися громадянами з правами, яких не було у грецьких полісах. У полісах Греції, жінки не могли володіти майном, повинні бути усамітненими та займатися лише домашніми справами. Основним їх обов'язком було виконання домашніх справ, одруження та народження дітей на відміну від Риму, де жінок цінували за відданість, смирення, вірність чоловіку, та вони мали свободу пересування та могли володіти майном. У грецькій родині, сини могли оскаржувати право своїх батьків керувати сім'єю; в римській родині ж, сини цього права не мали.