У чому сенс життя? Над цим питанням думали, думає і буде думати ще не одне покоління людей. Спробуймо розібратися у чому полягає сенс життя людини.
Що людині потрібно для життя? Людина – не машина. їй потрібно харчуватися, відпочивати, стежити за собою. Для того щоб жити – їй потрібно працювати. Для того щоб працювати – вчитися, бути грамотною. Людина – істота соціальна, тому без суспільства вона не може розвиватися – для життя вона також повинна налагоджувати відносини з іншими людьми. По суті людина – це високорозвинена тварина, тому вона також володіє природними інстинктами. Їй може бути страшно, самотньо, вона повинна харчуватися і розмножуватися, але якби людина жила тільки інстинктами – могла б вона називатися людиною? Відмінність людини від тварини в тому, що ми можемо планувати своє життя, щось винаходити, думати, мріяти і в щось вірити. Тому кожна людина створює навколо себе свій світ, де може реалізуватися.
Сучасне життя сучасної людини не схоже на життя попередніх поколінь. Суєта великого міста, швидкий темп життя, нові технології, все це разом не дає людині задуматися над тим, як вона живе. Проблеми грошей, житла, освіти не дають людям задуматися над питаннями, які насправді допомагають їй розібратися в собі і в житті. Кожен з нас повинен запитати себе: “А для чого я живу? Може потрібно щось змінити в моєму житті?”. У кожного свої відповіді на ці питання і кожен в чомусь має рацію. Для когось пріоритетом в житті є знання, для інших матеріальні блага, а треті шукають себе. Всі люди різні, але спільне у людей одне – жага жити, любити, творити.
Багато людей шукають і знаходять себе на різних етапах життя. Кожна людина повинна пробувати себе в різних видах діяльності. Вона повинна знайти свій шлях і своє призначення. Для цього потрібно вірити, сподіватися і любити.
Саме ці якості допомагають по життю людині. Без них вона не зможе відшукати сенс життя. Але головний секрет питання – “У чому сенс життя людини?” полягає в тому, що сенс життя – це саме життя. На своєму життєвому шляху людина стикається з багатьма різними особистостями та ситуаціями. Це питання часу. До людям, чиста любов, віра в добро – це все зустрічається в кожного з нас. Потрібно розкрити свою душу, відкрити своє серце тим людям, які вас оточують. Навчіться довіряти іншим людям. Мова не йде про сліпу довіру. Потрібно розуміти інших людей, щоб зрозуміли вас.
Життя не нескінченне, але хороша пам’ять про вас буде збережена на довгі покоління.
Объяснение:
восточноевропейское государство, существовавшее с середины XIII века по 1795 год на территории современных Белоруссии (полностью), Литвы (за исключением Клайпедского края), Украины (бо́льшая часть, до 1569 года), России (юго-западные земли, включая Смоленск, Брянск и Курск), Польши (Подляшье, до 1569 года), Латвии (частично, после 1561 года), Эстонии (частично, с 1561 по 1629 годы) и Молдавии (левобережная часть Приднестровья, до 1569 года).
С 1385 года находилось в личной унии с Королевством Польским, а с 1569 года — в сеймовой Люблинской унии в составе федеративной Речи Посполитой. В XV—XVI веках Великое княжество Литовское — соперник Великого княжества Московского в борьбе за господство на восточнославянских землях и в целом в Восточной Европе. Прекратило существование после третьего раздела Речи Посполитой в 1795 году. К 1815 году вся территория бывшего княжества вошла в состав Российской империи.
Объяснение: