Спільне у цих двох воєн те, що, насправді це дві фази однієї і тієї ж війни. Це просто одна війна, перервана на двадцять один рік з причин як політичних, так і фінансових (в першу, напевно, чергу). Друга серія почалася тому, що в першій серії ніхто з воюючих сторін не досяг запланованих результатів. В цьому схожість, а по суті, єдність обох воєн. Основна відмінність, на мій погляд, в геополітичному профілі початку обох воєн. В результаті першої серії зникли чотири імперії, що стали формально республіками. Але, імперські амбіції нікуди не поділися. Тому принижена неадекватно Німеччина спробувала відновити справедливість, так, як її розуміла. І республіканський пристрій дозволив Гітлеру, по суті, отримати на це "народний мандат". Те ж сталося і в СРСР і навіть у Великобританії. "Народний мандат" перетворив війну імперіалістичну у війну народну з усіх боків, що було підкріплено розробкою відповідних ідеологій усіма країнами, що беруть участь. Характерно, що практично всі лімітрофи виступили на боці колишніх метрополій. Друга важлива відмінність - в результатах. Всі воюючі сторони досягли бажаного на той момент. І навіть Німеччина, як не дивно, опинилася у виграші, оскільки уклала світ на дуже вигідних умовах і отримала потужний поштовх до розвитку. А в цьому, на думку великого мудреця Клаузевіца, і полягає сенс і зміст перемоги. Ось як-то так...
Объяснение:
1. Французька революція XVIII ст. (1789-1799) була наслідком кризи французького абсолютизму. Причинами революції стали глибокі суперечності між третім станом (торговці та промисловці, селянство, робітники мануфактур, міська біднота) і пануючими привілейованими станами - дворянством і духовенством. Інтереси і завдання тих, хто складав третій стан, не в усьому збігалися, але всі вони були однаково політичне безправні та прагнули змінити існуючий порядок.
2. Абсолютизм став гальмом розвитку торгівлі і промисловості, сільського господарства: королівська влада, дворянство і духовенство чинили опір будь-яким реформам, що могли знищити цехову систему і монопольні привілеї, що надавалися "обраним" компаніям і власникам "королівських" мануфактур, послабити феодальну залежність селянства.
3. Король Людовік XVI був змушений скликати Генеральні штати - збори представників трьох станів, які не збиралися впродовж 175 років. Депутати третього стану, обрані в Генеральні штати, і деякі представники від перших двох станів проголосили себе Національними зборами, а 9 липня Національні збори проголосили себе Установчими зборами, поставивши за мету вироблення Конституції. Спроба короля розігнати збори спричинила народне повстання.
Объяснение:
При хане Есиме были изданы законы «Есiм ханнын ескi жолы» (Древняя дорога хана Есима). В данных законах были закреплены значительные изменения в системе управления ханством:
1. Главенство чингизидов заменено на главенство биев и старшин.
2. Определены полномочия, права и обязанности хана, биев и батыров.
3. Вместо улусной системы устанавливается жузовая организация.
4. Закреплено беспрекословное выполнение воинской обязанности и определены меры наказания за нарушение военной дисциплины.
5. Законодательной властью считался курултай, в состав которого входили представители казахских родов и наиболее влиятельные султаны.
6. Определена постоянная столица Казахского ханства - г.Туркестан.