Итоги и значение: 1) Россия стала сильным европейским государством; 2) в большей части удалось преодолеть технико-экономическую отсталость страны; 3) однако основной отраслью хозяйства по-прежнему оставалось сельское хозяйство с рутинной техникой и крепостническими отношениями, что значительно задерживало рост производительных сил в России; 4) отсталость страны по-прежнему проявлялась и в структуре внешней торговли, так как главным предметом русского экспорта оставались не промышленные товары, а сельскохозяйственное сырье. В вывозе товара морским путем по-прежнему лидировали иностранные купцы; 5) малоразвитость станы проявлялась также в низком удельном весе городского населения; 6) несмотря на все негативные стороны, главным образом на то, что реформы проводились на крепостнической основе, преобразования Петра I дали большой толчок для социально-экономического развития страны.
Ніколи не перестану шукати всіх легальних засобів, щоб заявити мої права й права моєї нації на Україну», – писав в одному з останніх листів до свого сина Григора володар гетьманської булави в еміграції Пилип Орлик. Цим він не тільки засвідчував свій високий громадянський патріотизм і непереможну політичну волю, а й заповідав наступним поколінням українців бути незламними в боротьбі за свою свободу та національну ідею. Коли до хворого Павла Полуботка завітав лікар, той відмовився від його послуг і зазначив: "Нащо мені життя, коли я не можу бути корисний Батьківщині". Про це сповістили цареві. Петро І буцімто відвідав Павла Полуботка в Петропавлівській фортеці (який справді містичний збіг — Петро, Павло і Петропавлівська фортеця) і прохав прийняти ліки.
Але Полуботок залишився непохитним: "Ні, государю, ти не в силах уже повернути мені життя, яке згасає. Скоро Петро і Павло стануть на одній дошці перед Богом. Він розсудить їх діла". Пророцтво збулося — через місяць після смерті Полуботка пішов з життя й імператор.
