ответ:Для ослабления борьбы казахов за землю правительство разрешило заселять междуречье Волги и Яика племенам
Младшего жуза.
2. Правительство дало возможность заселять междуречье Волги и Яика племенам Младшего жуза
Для ослабления борьбы казахов за землю.
3. Для ослабления борьбы казахов за землю правительство в 1801 г. дало возможность племенам Младшего жуза заселять
Междуречье Волги и Яика
4. Хан Внутренней Орды Жангир правил и ввел изменения в системе управления Ордой опираясь на
Царское правительство.
Внутренняя орда была образована указом императора Павла 1 в
1801 г.
6. В 1801 г. указом Павла 1 в междуречье Яика и Волги была образована Внутренняя Орда, которая по имени первого хана получило второе название
Букеевское ханство.
7. В 1801 г. Внутренняя (Букеевская) Орда была образована в
Междуречье Яика и Волги
8. Составной частью администрации Букеевской Орды был Ханский совет, который состоял из 12
Биев
9. Поводом для восстания 1836-1838 гг. послужило назначение Жангир-ханом правителем родов, своего зятя
Карауыл-кожи
10. Предводителями восстания во Внутренней Орде в 1836-1838 гг. были старшины
Исатай Тайманулы и Махамбет Утемисулы
11. Период восстания во Внутренней Орде под руководством Исатай Тайманулы и Махамбет Утемисулы
A) 1836-1838 гг.
12. Обезземеливание простых шаруа, преследования хана Жангира вынудили стать на борьбу в 1836-1838 гг.
Исатая Тайманулы
13. Основной движущей силой восстания 1836-1838 гг. под руководством Исатая Тайманулы были
Казахские шаруа
14. Знания о целях и главных требованиях восстания 1836-1838 гг. можно получить из
Стихов Махамбета.
15. Особую роль в определении цели движения и подъеме шаруа на борьбу сыграл один из руководителей восстания 1836-1838 гг. акын
Махамбет
16. Требования, выдвинутые ханом Исатаю Тайманулы прекратить борьбу и прибыть в ханский дворец с повинной
Усилили движение.
17. В октябре 1837 г. восставшие под руководством Исатая Тайманулы численностью в 2000 человек
Окружили ханскую резиденцию
18. На ход и дальнейший спад восстания с октября 1837 г. повлияло
Поражение Исатая у Тастобе.
19. После подавления восстания 1836-1838 гг. захваченный у восставших скот был распределен между
Султанами и феодалами Жангира
20. В январе 1838 г. угрозу для Уральской военной линии создал отряд
Исатая Тайманулы
21. В 1838 г. восстание Кенесары Касымулы охватило Младший жуз, что заставило правительство
Ускорить подавление восстания Исатая.
22. В 1838 г. опасаясь объединения восстаний Исатая и Кенесары, правительство направило все силы
Для разгрома Исатая.
23. Руководитель восстания 1836-1838 гг. батыр Исатай погиб в сражении с карательными отрядами в местности
Акбулак
24. Разрешение на уход из Внутренней орды на территорию Младшего жуза, отмена налогов были основными требованиями движения 1842 г. во главе с
Аббасом Кошайвым
• Щоб уникнути князівських усобиць у Київській державі, князь Ярослав Мудрий уклав заповіт, за яким кожен із його синів отримував уділ. Проте головним визнавався найстарший син Ярослава Ізяслав.
• Після смерті Ярослава Мудрого стали помітними ознаки політичної роздробленості Київської Русі. Державою управляли троє старших братів:
1) київський князь Ізяслав;
2) чернігівський князь Святослав;
3_ переяславський князь Всеволод.
1068 р. - поразка руських дружин у битві проти половців на р. Альті. Розпався тріумвірат Ярославичів й розгорілася міжусобна боротьба за київський престол.
1097 р. - Любецький з'їзд князів, на якому князі домовилися припинити міжусобиці й узаконили роздроблення Київської держави на окремі спадкові київські князівства.
• Про Альту не знаю .
• Боротьба за київський стіл між Ярославичами: 1073 р. брати посварилися. Святослав, заручившись підтримкою Всеволода (дуумвірат), пішов на Київ, вигнав Ізяслава і став великим Київським князем. Крім Києва керував і Чернігівським князівством, а в інших містах посадив своїх синів і племінників. Підтримка культури. Через три роки він помер; 1076 р. на княжий стіл повернувся Ізяслав, правив при підтримці Всеволода, якому віддав Чернігів; позбавив влади синів Святослава, які спричинили нову хвилю усобиць; 1078 р. — загибель Ізяслава у битві з Олегом Святославичем; наступних 15 років у Києві правив Всеволод, віддав Чернігів своєму синові Володимиру, який фактично вів усі збройні конфлікти замість великого князя . Всеволод — дуже освічена людина, суперечки залагоджував дипломатичним шляхом .
• Метою Любецького з'їзду було припинити ворожнечу між Святославичами та іншими князями, припинити міжусобні війни і разом стати проти загрози з боку Степу, проти половців. Князі казали:
" Для чого губимо руську землю, самі між собою влаштовуючи розбрат? "
Любецький з'їзд формально зафіксував перетворення одної суцільної держави на своєрідну конфедерацію напівнезалежних держав, які для полагодження спільних справ скликали княжі з'їзди. Любецький з'їзд вирішив також відбути спільний похід проти половців. Постанови з'їзду було закріплено спільною присягою присутніх князів. Однак з'їзд не зміг припинити княжі міжусобиці. Вони знову почалися одразу ж після його закінчення. Осліплення володимирським князем Давидом Ігоровичем зі згоди Святополка теребовлянського князя Василька Ростиславича привело до нової міжусобної війни. Для її припинення Володимир Мономах скликав Витичівський з'їзд.