Це вже IV-й з черги семінар з Богословського авангарду, що, починаючи з 2015 року, більш-менш регулярно організовує Кафедра богослов’я УКУ. Перші два семінари стосувалися структури Богословського авангарду, який ставить собі за мету зробити певні зрушення в українському богослов’ї, продемонструвати, що богослов’я може бути сучасним і повинно відповідати на актуальні виклики. Очевидно, що на цьому етапі в Богословському авангарді ще надто мало богослов’я як такого, радше слід вести мову про релігійну культуру. Тому мої колеги богослови, мають рацію, коли кажуть, що в Богословському авангарді надто багато культурології і майже немає автентичного богослов’я. Але це закономірний процес, позаяк богослов’я виростає із духовного досвіду, а культура створює фон, з якого видобувають засоби для пояснення досвіду
Отже, на перших двох семінарах я розповідав про ключові складові Богословського авангарду, які перебувають в діалектичному співвідношенні. З одного боку – це футуристична складова, яку називаю «Кіберсередньовіччя»; а з іншого – це «Радикальна готика», або конструктивістський фланг Богословського авангарду. Перший, себто футуристичний напрямок, займається аналізом, точніше, діагностикою сучасної культури, натомість другий – відповідає за конструктивізм, себто побудову духовних практик. Тексти обидвох семінарів були опубліковані на сайті «Збруч».
2. Никон не смирился и не стал каяться, а совершал хиротонии в новом месте, строил новые монастыри, которые назвал «неподобающими словами и суетными именованиями»: Новым Иерусалимом, Голгофою, Вифлеемом, Иорданом, тем самым он ругался божественным и глумился святым, прославляя себя патриархом Нового Иерусалима, похищая разбойнически, и если была бы у него сила, то отнял бы и третью часть царства.
3. Анафематствовал патриархов Паисия и Макария, приехавших его судить, назвав их Анною и Каиафою, а царских послов, которые к нему были посланы, чтобы вызвать его на суд, назвал Пилатом и Иродом.
4. Никон написал личные письма патриархам, в которых писал про царя Алексея, что царь «латиномудренник, мучитель и обидник, Иеровоам и Озия» и то, что Российская церковь в латинские догматы впала, больше всего обвиняя в этом Паисия Лигарида.
5. Никон без соборного рассмотрения сам лично лишил епископа Павла Коломенского сана, свирепея, стащил с Павла мантию, и того «в язвы и наказания предаде тяжчашие», отчего Павел лишился ума и бедный погиб: или был растерзан зверями, или в реку упал и погиб.
6. Своего духовного отца Никон два года немилостиво бил и ему наносил язвы, после чего патриархи сами видели духовника Никона "всеконечно расслабленным "
А что так мало балов?
Объяснение:
Нужно хотяб 200 что б сразу ответили♀️