Суецька криза, Синайська війна, Синайська операція, а також Троїста агресія (араб. العدوان الثلاثي)
(29 жовтня — 6 листопада 1956) — військовий конфлікт між Великою Британією, Французькою республікою та Ізраїлем, з одного боку, та Республікою Єгипет з іншого боку.
Метою військових дій було: для Великої Британії та Франції — відновлення контролю над Суецьким каналом, для Ізраїлю — відновлення ізраїльського судноплавства Акабською затокою, руйнацію єгипетської військової інфраструктури на Синаї і в Газі, убезпечення західного кордону від нападів фідаїнів.
Канал одразу став стратегічно важливим, бо забезпечив найкоротший зв'язок між Середземним морем та Індійським океаном, полегшив торгівлю і допоміг європейським колоніальним державам у їхніх зв'язках та керуванні колоніями.
1875 року, внаслідок боргу та фінансової кризи, єгипетський хедив був змушений продати свої акції Компанії Суецького каналу британському уряду, яким на той час керував Бенджамін Дізраелі. За цією оборудкою Британія отримали 44 % акцій, решта належала французьким приватним інвесторам.
У 1882 р. під час Англо-єгипетської війни Сполучене Королівство окупувало Єгипет, а також отримало контроль над власне каналом, його фінансами та операціями. Константинопольська конвенція 1888 року оголосила канал нейтральною зоною під британським захистом.[8] При ратифікації конвенції Османська імперія погодилася дозволити вільне міжнародне судноплавство через канал під час війни та миру.
Первые достоверные следы человека на территории Кыргызстана относятся к палеолиту – древнекаменному веку (800–100 тыс. лет до н.э.). Самое первое дошедшее до нас упоминание о кыргызах встречается в китайских исторических сочинениях и относится к 201 г. до н.э.
История нашей республики является неотъемлемой составляющей частью истории СНГ и вместе с ней 1-м из слагаемых истории народов мира, т.е. всемирной истории. Кыргызы – древний народ. Впервые о них было упомянуто в исторических сочинениях в к. 3 в. До н.э. Тогда кыргызы жили в Центр. Азии, затем заняли территорию р. Енисей. Т.о. в к. 15–16 вв. кыргызы стали преобладать в горах Ала-Тоо. Поэтому изложение древней и средневековой истории КР имеет особенность: параллельно с освещением событий, происходящих на современной терр. Республики, необходимо рассмотреть исторические события на территории Центр. Азии и Юж. Сибири, в которой участвовали кыргызы.