Відповідь:
Пояснення:
1. питання
Кризою III століття називають період історії Римської цивілізації, що характеризувався низкою кризових явищ в економіці, ремеслі, торгівлі.
3. питання
Діоклетіа́н — римський імператор з 20 листопада 284 по 1 травня 305. Найкривавіший переслідувач християн. Прихід до влади Діоклетіана завершив кризу Римської імперії III сторіччя та призвів до укріплення влади імператора. Він встановив тверде правління і усунув фікцію, згідно з якою імператор був лише першим з сенаторів (принцепсом), після чого оголосив себе повновладним правителем. З його правління починається період в римській історії, званий домінат.
Відповідь:
Пояснення:
1. питання
Кризою III століття називають період історії Римської цивілізації, що характеризувався низкою кризових явищ в економіці, ремеслі, торгівлі.
3. питання
Діоклетіа́н — римський імператор з 20 листопада 284 по 1 травня 305. Найкривавіший переслідувач християн. Прихід до влади Діоклетіана завершив кризу Римської імперії III сторіччя та призвів до укріплення влади імператора. Він встановив тверде правління і усунув фікцію, згідно з якою імператор був лише першим з сенаторів (принцепсом), після чого оголосив себе повновладним правителем. З його правління починається період в римській історії, званий домінат.
Тушинский лагерь — стан Лжедмитрия II у подмосковного села Тушино, служивший столицей этого самозванца. В тушинский лагерь стекались все недовольные выборным царём Василием Шуйским.
Польский король Сигизмунд III, выставив поводом направленный против него союз России со Швецией, вторгся в московские владения . Тушинские поляки поначалу восприняли это с раздражением, потребовав, чтобы он покинул страну, которую они уже считали своей. Однако, Ян Петр Сапега потребовал переговоров с королём . Со своей стороны Сигизмунд направил в Тушино комиссаров, требуя от них как от своих подданных и предлагая им обширное вознаграждение как из московской казны, так и в Польше; русским было обещано сохранение веры и всех обычаев и также богатые награды. Завязались переговоры, при чём на сторону короля стали склоняться не только поляки, но и многие русские. Попытка Самозванца напомнить о себе и своих «правах» вызвала следующую отповедь Рожинского: «А тебе что за дело, зачем комиссары приехали ко мне? Черт знает, кто ты таков? Довольно мы пролили за тебя крови, а пользы не видим» .
Было решено призвать на царство королевича Владислава (сына Сигизмунда) при условии принятия им православия. Вообще Сигизмунд, выставивший условием отъезда 15-летнего сына в Москву её полное замирение, явно пытался взять бразды правления в свои руки.
Тушинцы разделились на пропольские и антипольские. 6 (16) марта тушинцы предали огню свой лагерь. Пропольские тушинцы (Михаил Салтыков) поддержали семибоярщину и польскую оккупацию Москвы. Антипольские тушинцы (Иван Заруцкий) приняли участие в первом ополчении.
Объяснение: