Відповідь:
Пояснення:
Розглядаючи наслідки Кревської унії, варто наголосити, що, в першу чергу, унія значною мірою поліпшила міжнародне становище як ВКЛ, так і Польщі. Союз мав перед собою мету зміцнити їхні позиції в боротьбі проти спільного ворога – Тевтонського ордену, який було розбито 1410 року під час Грюнвальдської битви. За умовами унії здійснювалася інкорпорація ВКЛ до складу Польської держави, і Ягайло, ставши королем цих двох держав, заклав початок соціально-політичного, економічного та культурного взаємовпливу у двох країнах. Це послугувало збільшенню впливу польської магнатської та шляхетської верхівки на литовське і руське населення. Останні були вкрай незадоволені умовами унії, оскільки вона зачіпала їх владні інтереси. Внаслідок укладення унії збільшувалося значення католицизму, зростав його вплив на литовсько-руське населення; надавалися та розширювалися права й привілеї литовським феодалам, які прийняли католицизм, оскільки Ягайло зрівняв у правах литовських бояр із польською шляхтою.
Внаслідок укладення Кревської уніїпосилюється вплив литовської знаті усередині новоутвореної державизменшується значення католицизму, його впливу на литовсько-руське населення внаслідок толерантності поляківнадаються та розширюються права і привілеї литовським феодалам, які прийняли католицизмТевтонський орден розпочинає військової дії супроти Польщі
Який князь перебуваючи у васальній залежності від Ягайла, проводив власну самостійну внутрішню політикуДмитро КорибутовичЛюбарт ГедиміновичЮрій КоріятовичВолодимир Ольгердович
Відповідь:
Пояснення:
Розглядаючи наслідки Кревської унії, варто наголосити, що, в першу чергу, унія значною мірою поліпшила міжнародне становище як ВКЛ, так і Польщі. Союз мав перед собою мету зміцнити їхні позиції в боротьбі проти спільного ворога – Тевтонського ордену, який було розбито 1410 року під час Грюнвальдської битви. За умовами унії здійснювалася інкорпорація ВКЛ до складу Польської держави, і Ягайло, ставши королем цих двох держав, заклав початок соціально-політичного, економічного та культурного взаємовпливу у двох країнах. Це послугувало збільшенню впливу польської магнатської та шляхетської верхівки на литовське і руське населення. Останні були вкрай незадоволені умовами унії, оскільки вона зачіпала їх владні інтереси. Внаслідок укладення унії збільшувалося значення католицизму, зростав його вплив на литовсько-руське населення; надавалися та розширювалися права й привілеї литовським феодалам, які прийняли католицизм, оскільки Ягайло зрівняв у правах литовських бояр із польською шляхтою.
Внаслідок укладення Кревської уніїпосилюється вплив литовської знаті усередині новоутвореної державизменшується значення католицизму, його впливу на литовсько-руське населення внаслідок толерантності поляківнадаються та розширюються права і привілеї литовським феодалам, які прийняли католицизмТевтонський орден розпочинає військової дії супроти Польщі
Який князь перебуваючи у васальній залежності від Ягайла, проводив власну самостійну внутрішню політикуДмитро КорибутовичЛюбарт ГедиміновичЮрій КоріятовичВолодимир Ольгердович
Женское образование в России появилось давно – еще в Древней Руси.
Например, в Древней Руси появилось первое женское училище в Киеве. Училище было основано при Андреевском монастыре, а инициатором появления училища была Анна Всеволодовна. Случилось это в 1068 году. От древнего училища в Суздале до указа Петра много времени, но он был первым императором (царем тоже), который в 1724 году предписал монахиням обучать грамоте и рукоделью девочек, у которых не было родителей, то есть сирот.
Затем женское образование в России получило новый этап развития – были построены акушерские школы, в которых работали приглашенные учителя и гувернантки. Еще одно нововведение в правление женщин – Екатерина 2 учредила Воспитательное общество благородных девиц, которое также называлось Смольным институтом. А еще через год – в 1765 году – открылось Мещанское училище. То есть мы можем судить о том, что в 18 веке количество учебных заведений для женщин росло. В 19 веке при Александре 2 открылись женские школы в губернских городах, которые были похожи на гимназии. А в провинциях создавались училища с 6-летним курсом обучения и 2мя разрядами (то есть еще одним 3-летним курсов).
Изменения были и в литературе. С 1857 года стал выходить петербургский журнал «Русский педагогический весник», который также занимался во женского образования. В 1858 году было открыто Мариинское женское училище – это было первой ступенью общественного женского образования.
19 век вообще был веком открытий – с 1860 года женщины могли посещать лекции в университетах, а с 1869 года могли посещать первые высшие курсы специально для женщин.
А что касается СССР, то женское образование и вовсе стало нормальным явлением. Было и среднее, и высшее образование, которое могли получить все сегменты общества без цензов. Женщины не только учились теперь, но и преподавали, и совершали открытия, летали в космос.
В России немного другой феминизм и до современности традиционный уклад семьи не менялся. Например, в советское время женщина должна была получать образование, строить рельсы метро, заниматься домашним хозяйством и воспитывать детей. То есть функции, которые традиционно выполняла женщина, на мужчину не перешли. По крайней мере, этого не произошло повсеместно.