Бельгийский историк, филолог и археолог Франц Кюмон (1868-1947) считает, что христианство заимствовало иконографические темы из Митраизма, указывая на то, что мифические образы Небес, Земли, Океана, Солнца, Луны, Планет, Ветра, Времена года и Элементы находятся на христианских саркофагах, мозаиках и миниатюрах с третьего по пятый века. Такие изображения были включены в христианские произведения искусства.
Языческие верования сильно отражаются в христианстве. Например, время подготовки перед посвящением и периоды поста; крещение и банкеты; бдения и ранние утренние церемонии; паломничество и новые имена для посвященных. Чистота, требуемая в поклонении Солу (Солнцу) и в Халдейских обрядах огня, была подобна христианским стандартам. Первые христианские общины напоминали таинственные общины в больших городах и морских портах, обеспечивая социальное обеспечение и чувство братства. В христианских общинах первых двух веков разнообразие обрядов и вероисповеданий было почти таким же большим, как и в мистических общинах; немногие из ранних христианских общин могли быть названы православными в соответствии с более поздними стандартами. 25 декабря была специально назначена дата Рождества, чтобы отодвинуть на задний план великий праздник бога Солнца, а 6 января (Крещение Господне) - заменить египетский праздник того же дня. Пасхальные церемонии соперничали с языческими весенними праздниками. Религиозное искусство христиан продолжало языческое искусство предыдущих поколений. Христианские изображения Мадонны с младенцем явно являются продолжением представлений об Изиде и ее сыне, сосущего грудь.
Митриакийский святой отец носил красный головной убор, одеяние и кольцо и ходил с посохом. Интересная аналогия с Папой Римским, не так ли? Священники Митраизма носили титул Отца. Католические священники носят титул «Отец», несмотря на то, что «и никого не называйте на земле «отцом», потому что у вас есть один Отец, и он на небесах» (Матфея 23: 9)».
Роль Бісмарка для Німеччини важко переоцінити. Він зробив так, що наприкінці 19-го століття постала Німецька Імперія. Він заклав підвалини соціальної держави, запровадивши медичне та пенсійне страхування.Подолання німецької роздробленості на малі держави, що тривала століттями, приписують саме політиці Отто фон Бісмарка. Але перший німецький канцлер запам'ятався не лише цим. Своєю політикою він заклав підвалини соціальної держави, запровадивши, наприклад, медичне та пенсійне страхування. Нарешті, він збагатив світ фразами, що стали крилатими:
"Найбільше брешуть перед виборами, на війні й після полювання".
"Чим менше люди знають, як робляться закони і ковбаса, тим краще вони сплять".
"Політика - це мистецтво можливого".
Отто Едуард Леопольд граф (пізніше князь і герцог) фон Бісмарк народився 1 квітня 1815 року в Шенгаузені, на північ від Магдебурга, в старовинній дворянській родині. Вивчав право в Геттінгені й Берліні, був депутатом ландтагу, послом у Росії та Франції. 1862 року прусський король Вільгельм Перший призначив Бісмарка прем’єр-міністром. На цій посаді він досяг найбільшого успіху в своєму житті – об’єднання німецьких земель в одну національну державу. Під проводом Пруссії.Бісмарк був прихильником, як би сьогодні сказали, "сильної руки". Він говорив, що проблеми того часу (об’єднання Німеччини) вирішать не промови політиків чи парламентські більшості, а "залізо й кров". За це його в народі називали "залізним канцлером".
Намагаючись розширити території Пруссії на північ, Бісмарк пішов на збройний конфлікт з союзником Австрією. З липня 1866 року стало днем однієї з найбільш кривавих битв ХІХ століття. Біля містечка Садова (Кеніггрец) в сучасній Чехії зійшлися армія Пруссії з одного боку, і армії Саксонії та Австрії - з іншого. Пруссія перемогла. Історик Франк-Лотар Кролль:
"Після битви 1866 року стало ясно, що Німеччина і Австрія підуть різними шляхами. Для тих часів це революційна подія. Австрія сотні років була частиною Німеччини. Тепер було вирішено, що Німецька імперія буде заснована без Австрії і що їхні шляхи розходяться".
Своїм головним завданням Бісмарк бачив внутрішнє посилення імперії та пошук союзників за її межами. Революційними вважаються його реформи в соціальній сфері. Саме Бісмарку німці сьогодні завдячують тим, що мають медичне страхування, страхування на випадок інвалідності та нещасного випадку на роботі, пенсійне страхування. Хоча Бісмарк запровадив ці речі не тому, що любив робітників. Він був монархістом, консерватором і захисником інтересів дворянства. Соціальні реформи мали на меті послабити німецьких соціал-демократів, які тоді набирали сили. Це протистояння Бісмарк програв, лівий рух у Німеччині зберігся.
У зовнішній політиці Бісмарк намагався уникнути нових воєн, уклавши союзницькі договори з Росією та Австро-Угорщиною. Він говорив про мир, але не був пацифістом. Бісмарк сприймав політику як війну всіх проти всіх і намагався залучити найбільше союзників.
Наприкінці 80-років ХІХ століття німецьким кайзером став Вільгельм Другий. У нього були свої уявлення про те, як треба керувати імперією і невдовзі новий монарх відправив Бісмарка у відставку. Як згадував про ті часи колишній лікар і секретар Бісмарка Рудольф Хрізандер:
"Його не просто звільнили, а він потрапив у немилість. Ніхто його не підтримав у протистоянні з кайзером. Бісмарк говорив, що «кайзер зажене гарного німецького коня в бруд». Так і сталося. Мене часто викликали до нього вночі й він був у сльозах. Він бачив майбутнє Німеччини".
Після відставки 1890 року Бісмарк жив у своєму маєтку Фрідріхсру неподалік Гамбурга. Він помер 30 липня 1898 року.
Объяснение:
Портрет першого канцлера.
П.П Шмидт
Объяснение: